Профілактика серцево-судинних хвороб у дітей та дорослих

Написано admin в . Опубліковано Профілактика захворювань

Кожна людина у своєму житті обов’язково зіштовхується із серцево-судинними порушеннями. Вікові зміни органів і тканин, обмінні порушення приводять до гіпертонії, гіпертрофії міокарду, інфаркту, інсульту, серцевій недостатності, атеросклерозу судин та іншого, що скорочує життя. Ці явища настільки стрімко наростають і молодіють, що навіть Всесвітня Організація Охорони здоров’я  зняла тривогу!

В Україні триває пілотний проект щодо запровадження державного регулювання цін на ліки для осіб з гіпертонічною хворобою, який передбачає часткове чи повне відшкодування вартості ліків для зниження артеріального тиску, а його мета – зменшення кількості ускладнень від серцево-судинних захворювань та смертності.

Сімейні лікарі  дитячої поліклініки №2 підключилися до проведення місячника по профілактиці серцево-судинних захворювань. Населення було попереджено про проведення місячника шляхом наочної агітації, проведенням бесід.  Протягом  вересня в поліклініці триває  вимірювання артеріального тиску всім бажаючим.  Особи з підвищеним артеріальним тиском були оглянуті сімейним лікарем і їм було  призначене відповідне  обстеження та лікування.

Виникнення і перебіг серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань тісно пов’язані з наявністю чинників ризику, основними серед яких є підвищений артеріальний тиск, порушений ліпідний обмін, надлишкова маса тіла, нездоровий спосіб життя (тютюнопаління, нераціональне харчування, зловживання алкоголем, недостатня фізична активність), а також фактори оточуючого середовища (психоемоційні навантаження, шкідливе довкілля на виробництві та в побуті та інше).

62,2 % населення України помирає від ішемічної хвороби серця і цереброваскулярних захворювань, питома вага яких в структурі смертності від серцево-судинних захворювань становить відповідно 65,7 та 21,9 %.

Практично для всіх розвинутих країн в останні роки характерне збільшення смертності від серцево-судинних захворювань, також як і для нашої країни. В Україні ріст смертності від серцево-судинних хвороб відбувається на тлі росту загальної смертності.

Розрізняють первинну і вторинну профілактику серцево-судинних хвороб. Первинна профілактика включає  нормалізацію маси тіла,  здоровий спосіб життя, зменшення паління, підвищення фізичної активності,  здорове збалансоване харчування.

Встановлена корелятивна залежнiсть мiж масою тiла i рiвнем АТ. Зменшення ваги тiла у хворих на АГ з ожирiнням  має суттєвий антигiпертензивний ефект. Корекцiї ваги необхiдно добиватись при iндексi Кетле бiльше 30. Зменшення маси тiла на 1 кг супроводжується зниженням АТсист на 3 мм рт. ст., а АТдіаст — на 1,2 мм рт. ст. Схуднення досягається шляхом режиму обмежень їжі та збільшення  фiзичних навантажень. Хворим молодого вiку варто рекомендувати дозованi фiзичнi навантаження з поступовим наростанням (ходьба, легкий бiг, плавання). Перевага за ходьбою в швидкому темпi (4-6 км/год). Складнiше особам похилого вiку, у яких АГ нерiдко поєднується з супровiдними хворобами. Їм слiд дотримуватись гiпокалорiйної i гiпохолестеринової їжi з дробним харчуванням. Повне голодування або використання харчових добавок з цiєю метою приносить бiльше шкоди, нiж користi. Стабiльнiше i без побiчних ефектiв зниження АТ настає при поступовому зниженнi маси тiла.

Надмiрне вживання алкогольних напоїв сприяє активацiї симпатоадреналової системи з пiдвищенням АТ. Згiдно з рекомендацiями Нацiонального комiтету США з виявлення, оцiнки та лiкування АГ, добова доза абсолютного спирту для дорослого чоловiка не повинна перевищувати 30 г, що вiдповiдає 60 мл горiлки, 240 мл вина чи 720 мл пива.

Збiльшення вмiсту кухонної солi в харчових продуктах зумовлює схильнiсть органiзму до гiпертензивних реакцiй. Зменшення вживання натрiю з їжею до 100 ммоль/добу, що вiдповiдає 6 г кухонної солi, при одночасному збiльшеннi продуктiв, багатих калiєм, магнiєм, кальцiєм, призводить до суттєвого зниження як АТс, так АТд, в першу чергу у осiб похилого вiку. В денний рацiон слiд включати молочнокислi продукти, фрукти, овочi, рис. Бiльш виражений гiпотензивний ефект при такому харчуваннi спостерiгається при гiперренiновiй формi ГХ. У частини хворих при  м’якiй формi АГ обмеження кухонної солi дозволяє вiдмовитись вiд фармакологiчних засобiв. Треба також враховувати той факт, що хворi похилого i старечого вiку схильнi до гiпонатрiємiї.

У виникненнi та прогресуваннi ГХ певне значення належить психоемоцiйним перевантаженням (стресам), якi провокують гiперпродукцiю катехоламiнiв, гiперлiпiдемiю i судинний невроз. Ось чому необхiдно навчити хворого правильно реагувати на рiзнi складнi життєвi та мiжособистi вiдносини. Усунення психотравматичних факторiв сприяє навiть одужанню на раннiй стадiї хвороби. Поряд з психотерапiєю, голковколюванням i аутогенним тренуванням важлива роль належить вмiнню хворого адаптуватись до мiкросоцiального середовища.

Важливим компонентом немедикаментозної гiпотензивної терапiї стала дiєта з обмеженням тваринних жирiв. Досить часто ГХ поєднується з гiперлiпiдемiєю, яка сприяє прогресуванню хвороби i розвитку IХС. До речi, нормалiзацiя лiпiдного обмiну дiє гiпотензивно.

В їжi потрiбно зменшити вмiст тваринних жирiв до 25-30 % вiд загальної калорiйностi. Iз включенням жиру молочних продуктiв кiлькiсть тваринного жиру не повинна перевищувати 40 г на добу. У меню обов’язково слiд включати продукти, багатi на полiненасиченi жирнi кислоти. Хворому на ГХ бажано в день вживати двi ложки рослинної олiї.

Згiдно з новiтнiми експериментальними та клiнiчними спостереженнями, харчовi продукти, багатi на твариннi бiлки, якi мають в своєму складi амiнокислоти таурин, метiонiн, лiзин, зменшують ризик мозкових крововиливiв. Антисклеротичну дiю мають деякi види морської риби, якi живуть в холодних водах i мiстять велику кiлькiсть ейкозопентаєнової кислоти. До таких риб належать сардини, лосось, ставрида, горбуша, палтус. Хворим на ГХ бажано вживати морськi рибнi продукти не менше 1-2 разiв на тиждень.

До нефармакологiчних методiв лiкування належать ЛФК, бальнеологiчнi та фiзiотерапевтичнi методи лiкування. Доцiльно ширше використовувати санаторiї-профiлакторiї та санаторно-курортне лiкування.

Якщо протягом 3-6 мiс. проведення немедикаментозної гiпотензивної терапiї не настає зниження АТ до 140/90 мм рт. ст., то доцiльно переходити на медикаментозне лiкування. В деяких випадках пiсля першого огляду хворого позитивно вирiшується питання про призначення медикаментiв.  Нефармакологiчнi методи не втрачають свого значення на всiх стадiях ГХ i не повиннi вiдмiнятись.

Вторинна профілактика передбачає медикаментозне лікування для запобігання ускладнень серцево-судинних хвороб. Використовують статини, інгібітори АПФ, дезагреганти та інші групи препаратів.

Світовий досвід показує, що своєчасна діагностика, проведення заходів первинної та вторинної профілактики серцево-судинних захворювань, вчасне призначення адекватної медикаментозної терапії, залучення до участі у процесі лікування пацієнта та членів його родини стримує прогресування захворювання, знижує ризик виникнення ускладнень, сприяє поліпшенню якості життя та збереженню працездатності людей.

Сімейні лікарі дитячої поліклініки №2:

Шумилова І.С, Дульдієр Н.С.

 

Мітки:,

Повідомлення з вашого сайту.

Залишити коментар

. 59