Є серед медиків люди – райдуги

Люди не бувають чорними, білими чи сірими, вони – різнокольорові і кожен промінь має своє значення у житті як пояснення того, що стало основою їх становлення і розвитку. І слід по собі людина-райдуга залишає різнобарвний і яскравий. Як правило, такі люди мріють, щоб всі інші навколо були щасливими. А щастя можливе лише за однієї дуже важливої умови – якщо маєш здоров’я.

Тому моя героїня і мріяла все життя стати лікарем, щоб дарувати щастя. Можливо ще й тому, що сама в дитинстві була хворобливою дівчинкою. А може через те, що коли немовлям смертельно захворіла на пневмонію, рідним передали, щоб приїхали забрати тіло дитини. Дідусь вже вирушив у лікарню підводою з маленькою труною, однак, сталося диво – дитина вижила. А ще при народженні отримала свого роду благословення від батька, який дав ім’я першій донечці на честь героїні з твору Семена Бабаєвського – лікарки Ірини. Ось так зійшлися зірки у Смірнової Ірини Миколаївни, завідувачки поліклініки № 2 КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім.Є.Є.Карабелеша». Мрія дівчини збулася – вона закінчила Запорізький медичний інститут і в 1985 році розпочала трудову діяльність лікарем-невропатолом, а з 1996 року по нинішній час очолює потужний медичний комплекс. У її підпорядкуванні 178 чоловік, а підрозділи поліклініки щодня відвідує від 1200 до 1600 пацієнтів.
Старшинство Ірині наче передалося у спадок. У дитинстві – старша серед трьох дітей і добре знала, що повинна допомогти і дорослим, і малим, виконувати доручення по господарству і, саме собою, гарно вчитися. У сім’ї не були прийняті сентименти. Більше переживань в душі, а не зовні – в сльозах. Як кажуть, гартувалася як сильна і самостійна особистість.
От і в поліклініці-командир, але вже за статусом. Її характеристику можна скласти так: відповідальна, грамотна, вмілий організатор, висококваліфікований спеціаліст. Уважна і чуйна з хворими. Має авторитет серед пацієнтів і колег, користується їх повагою. Висока працездатність, наполегливість, принциповість допомагають їй в роботі. Але в даному випадку ці терміни не для гарного слівця. Це насправді так. Не відкладає справ на завтра, а якщо щось доручає підремонтувати чи завдання яке виконати, то завжди проконтролює. У колективі про це добре знають і не відкладають завдань у довгий ящик. А вона, як справжня господиня, під час обходів звертає увагу навіть на маленькі дрібниці. Бо добре пам’ятає настанову одного зі своїх вчителів Євгена Євгеновича Карабелеша: благополуччя поліклініки – благополуччя пацієнтів і якщо пацієнт задоволений, то задоволені і ми.
– Я – романтик,- зізнається Ірина Смірнова.- І продовжую вірити в дива. Щиро радію, коли моя інтуїція мене не підводить і шляхом вчасного обстеження вдається на ранній стадії виявити онкозахворювання. Або – коли завдяки правильному призначенню у ході лікувального процесу одужання приходить швидше від очікуваного терміну і по телефону чуєш радісне: мені стало краще!
Так, часом буваю не по-жіночому наполегливою, типу – командую хворим. Але це йому тільки на користь, бо спільними зусиллями ми отримуємо хороший і головне – правильний результат.

Я вірю, що люди нами задоволені. Адже у нас – медиків, непростий життєвий шлях. Сподіваюсь, що пацієнти оцінять нас, будуть вдячні за наш маленький подвиг. От, приміром, зі сторони не видно і насправді мало хто розуміє на скільки важка праця сімейного лікаря. За час прийому до нього може прийти до 40 людей з температурою, ще стільки ж під його наглядом на самоізоляції – потрібно хоч телефоном поспілкуватися, поцікавитися як триває лікування. А далі – всі дані внести в електронну базу. І по закінченню зміни пацієнт не виходить з голови лікаря, бо він аналізує: чи все призначив, чи доступно роз’яснив як лікуватися… А далі, вже вдома, потрібно приділити час ознайомленню і вивченню нових методів лікування – так би мовити попрацювати над підвищенням власної кваліфікації. А родина ж також потребує уваги – дружини, чоловіка, матері чи батька. Отака нелегка місія обраних. Саме обраних, бо в медицині, і це справедливо, випадкових, транзитних, лікарів не буває. Справжній спеціаліст не буде ділити на часточки свої співпереживання, турботу, увагу – він кожному віддається на повну. Ясна річ, мова про класного лікаря.
Тому хочеться достукатися до людей. Для початку звернутися із закликом: не носіть в собі хвороби! Займайтеся собою! Пам’ятайте: диво-таблетки не існує! Профілактика, здоровий спосіб життя – шлях до щасливого довголіття.
Якось була на курсах по рефлексотерапії і там сказали, що під коліном є точка довголіття. Японці називають її «точкою від ста недуг», китайці – «райські врата», «джерело молодості і краси». Вважається, що, впливаючи на точку довголіття, можна підвищити імунітет і працездатність, нормалізувати артеріальний тиск і функції внутрішніх органів. Більш того, при регулярній стимуляції цієї точки можна зберегти молодість. Ось таке маленьке «але» – треба все життя працювати над собою, щоб жити довго і щасливо.
А ще треба навчитися бути вдячним. Ірина Миколаївна тепло згадує імена тих, на кого рівнялася, брала їх за взірець, вчилася у них і зростала як фаховий медик і керівник. Вона називає їх великими людьми в медицині Херсонщини і це факт. Євген Євгенович Карабелеш, Йосип Степанович Філіпчик, Олександр Єгорович Ягофаров, Лариса Зіновіївна Бондурянська, Юрій Андрійович Андрющенко. Багато життєвих порад і підтримку отримала молода жінка від лікарів з великої літери. Вони любили свою професію і змогли поділитися цим яскравим різнокольоровим почуттям і з нею. Усіх пам’ятає, всім вдячна за мудрість, за поради, настанови.
А тепер Ірині Миколаївні і самій доводиться підтримувати лікарів – початківців. Приймає новачків у свою медичну родину і ділиться своєю своїм почуттям жертовності і великодушністю. У медицину йдуть люди з особливим складом характеру і душі. Вони не мають права бути чорними, білими чи сірими. Бо тоді не буде гармонійного тандему між лікарем і пацієнтом, тоді не з’явиться веселка здоров’я і щастя.

– Поліклініка – моє життя,- каже Ірина Смірнова. – І хочу, щоб вона була осередком здоров’я, щоб люди приходили й отримували позитивні емоції, а не негатив. Для цього ми багато робимо. Крім вузьких спеціалістів і сімейних лікарів у нас є відділення по реабіліації, кабінет «Довіра», організували роботу колл-центру. Торік весь медичний заклад отримав статус «Чиста лікарня безпечна для пацієнта». Для зручності відвідувачів, у тому числі інвалідів, відремонтували сантехніку, ліфти. Будівля практично помолоділа. І є плани на майбутнє. На 7-му поверсі офтальмологічний центр – доведемо до ладу спільно з орендарями.

Я знову напишу банальні речі, але Ірина Смірнова справді на своєму місці. Людина з високою виконавською дисципліною, вимоглива, але справедлива. У лікарні ім.Є.Карабелеша знають напевно – на Смірнову можна покластися – не підведе. Бо колектив у неї злагоджений, з однодумців, які і лікують, і вакцинують, і профілактують. Бо вони справжні бійці, які виконують свій обов’язок перед людьми і зрештою – дарують райдугу, яку побачиш перечекавши дощ.

Галина Лисенко