Цифрові пристрої: плюси і мінуси

Кілька десятків років назад людство вступило в цифрову еру. Ми вже не уявляємо своє життя без мобільного зв’язку та Інтернету, відеоконференцій та онлайн-лекцій, соціальних мереж та електронних книг. Технічний прогрес, доступність і зручність цифрових технологій визначають, як ми працюємо, вчимося, спілкуємося, розважаємося. І все це доступне на одному екрані – дисплеї комп’ютера, планшета, смартфона…

Але, на превеликий жаль, не все так добре, як нам здається. Людина не встигає проаналізувати, переосмислити і засвоїти весь той величезний масив інформації, з яким вона щодня стикається.

За статистикою, сучасна людина проводить за цифровими мультимедійними пристроями 5-6 годин щодня. Близько 10 відсотків населення повідомляють про понад 10-12 годин користування цифровими засобами масової інформації щодня. І для перших і для других основною причиною застосування цифрових мультимедійних пристроїв є переважно відпочинок – комп’ютерні ігри, соціальні мережі.

Надлишок інформаційного навантаження приводить до хронічного стресу, нервозності, порушень у роботі імунної системи. Пригнічується розумовий процес, адже постійний потік інформації не дає зосередитися на вирішенні важливих завдань. Ще в 2003-2005 роках лікарі помітили, що все більше дітей і дорослих страждають на погіршення пам’яті, розлади уваги та самоконтролю, депресивні розлади, порушення зору, деякі види захворювань опорно-рухового апарату.

Мета публікації – довести до відома читача основні небезпеки, які несе надмірне захоплення комп’ютерами та електронними гаджетами.

1. Опорно-руховий апарат

Тривале перебування в статичній позі перед екраном комп’ютера чи планшета приводить до зміщення центру ваги голови і значного перевантаження хребців і м’язів хребта, переважно шийного і плечового відділів. Це, в свою чергу, стає причиною виникнення гриж дисків, защемлення судин і нервів шиї, розвитку артрозів та артритів суглобів хребта та плечового поясу, формування деформації шиї. Першими симптомами їх стають спазм м’язів шиї, біль і оніміння в руках, обмеження рухів в плечовому суглобі, головний біль.

2. Зір

Картинка на дисплеї ноутбука чи смартфона відрізняється від природної тим, що вона формується не відбитим світлом, а світиться самостійно, за рахунок вмонтованого підсвічування. Бажання підвищити чіткість зображення, особливо на не дуже якісних дисплеях, приводить до встановлення надмірної яскравості і, як результат, підвищеного навантаження на зір.

Ще одним негативним фактором є те, що в екрани люди зазвичай дивляться тривалий час з однакової відстані, в результаті чого порушується акомодація (перефокусовування погляду з ближніх предметів на дальні і навпаки), значно знижується гострота зору.

Зображення на екрані утворюються не чіткими лініями і формами, а мільйонами крихітних пікселів. Чіткість чи розмитість зображення або тексту залежить від їх щільності (кількості на одиницю площі зображення). Спотворення зображення, викликані недостатньою щільністю пікселів, викликають надмірне навантаження на очі і називаються пікселізацією. Пікселізація може бути результатом використання застарілого обладнання, неправильних налаштувань, зображень низької якості.

При тривалій концентрації уваги на зображенні монітора людина рідше моргає, що спричиняє висихання слізної плівки та відчуття сухості або піску в очах.

3. Слух

Надмірне або тривале звукове навантаження призводить до поступового, часто досить швидкого, зниження слуху. Особливо небезпечними є внутрішньоканальні («вакуумні») навушники. Ізоляція звуку контенту від звуків зовнішнього світу приводить до тимчасової втрати відчуття рівня гучності і бажання його підвищити для більш чіткого сприйняття. Особливо це стосується навушників низької якості, де до вищевказаного додається підсвідоме бажання збільшити гучність для зниження різниці в звучанні різних тонів.

4. Сон

Яскраве світіння екрану в «холодній» частині спектру гальмує вироблення в організмі мелатоніну – гормону, що регулює добові ритми і відповідального за перехід до сну. Це призводить до збою «внутрішнього годинника» людини, не дає мозку налаштуватися на сон, викликає безсоння, дратівливість, підвищену втомлюваність, погане самопочуття на наступний ранок. Особливо актуальним це є при використанні дисплеїв менш ніж за 1-1,5 години до сну.

5. Гіподинамія

Захоплення гаджетами – одна з причин гіподинамії. Насамперед це стосується офісних працівників, які й на роботі більшу частину часу проводять за екраном комп’ютера. Ми все більше часу проводимо в сидячому або лежачому положенні, внаслідок чого з плином часу атрофуються м’язи, зменшується фізична сила і витривалість, виникають проблеми з опорно-руховим апаратом – розвивається остеопороз, остеоартроз, остеохондроз.

Тривала гіподинамія – шлях до розвитку захворювань чи не всіх органів і систем організму: ішемічна хвороба серця, артеріальна гіпертензія, хронічне обструктивне захворювання легень, порушення функції кишечника, метаболічний синдром (ожиріння, інсулінорезистентність, підвищення ризику атеросклерозу).

6. Бактеріальне забруднення

Користуючись гаджетами, ми не задумуємося про чистоту рук, заселяючи їх колоніями хвороботворних бактерій. Дослідженнями встановлено, що, наприклад, на середньостатистичній клавіатурі хвороботворних бактерій більше, ніж на обідку унітазу.

7. «Тунельний» синдром

Напруження та часті згинально-розгинальні рухи в кисті при тривалому користуванні комп’ютерною клавіатурою і мишкою, або смартфоном чи планшетом, можуть спровокувати пошкодження серединного нерва – так званий «тунельний» синдром, для якого характерні оніміння кисті та тривалий біль в променезап’ястковому суглобі.

8. Стрес

Доведено, що у багатьох людей стільникові телефони створюють атмосферу постійного нервового напруження і стресу за рахунок частих дзвінків, СМС, інших повідомлень. Розвиток стільникового зв’язку спровокував появу фобій ХХІ століття, серед яких найпоширеніші:

• номофобія (боязнь залишитися без зв’язку);

–       FOMO (the fear of missing out, або боязнь пропустити щось цікаве), який змушує годинами «зависати» в Facebook чи Instagram;

• фобія пропустити дзвінок (ringxiety);
• фобія помилкового дзвінка тощо.

9. Статева дисфункція

Наразі від імпотенції страждає третина чоловічого населення планети і їх кількість зростає, причому зростає за рахунок молоді віком від 30 років. Не будемо лукавити, жінки, радше за все, від цього теж не в захваті. Причина – часті стреси, гіподинамія, застійні явища в статевих органах за рахунок багатогодинного сидіння за робочим столом на роботі, а потім вдома за комп’ютерними іграми тощо.

Сучасні дослідження впливу цифрових технологій на життя людей переконливо доводять, що гаджети стали своєрідним наркотиком. Вдумайтесь, якщо людину позбавити щоденного доступу до девайсів, то:

• чверть респондентів відчувають зниження статевого потягу і апатію;
• до 40% відмічають появу необґрунтованого страху, туги, ознак депресії;
• близько 20% відчувають невпевненість у власних силах, зниження самооцінки;
• кожен шостий нарікає на нудне життя.

Висновки

Безумовно, відмовитися від цифрових технологій людство не зможе, але контролювати і обмежувати їх вплив на наше здоров’я ми зобов’язані.

Рішення просте:

• обмежити час, який ми проводимо з гаджетами;
• не забувати, що жодні «соціальні мережі» не можуть замінити спілкування наживо, без мобільних пристроїв, за допомогою жестів рук і міміки, мови з її інтонаційно-емоційним забарвленням. Більше того, живе спілкування істотно покращує навички комунікації.
• робити регулярні перерви з комплексом фізичних вправ при вимушеній тривалій роботі за комп’ютером;
• те ж стосується і очей – не забувати тренувати очні м’язи, регулярно переводячи погляд з монітору в далину та зволожувати око (моргання, очні краплі, наприклад Візин);
• відмовитися від гаджетів за 1,5-2 години до відходу до сну;
• не зловживати прослуховуванням музики через навушники, контролювати гучність;
• намагатися уникати тривалого використання приладів з низькою роздільною здатністю монітору…

Неможливо передбачити всі ситуації й дати поради на всі випадки життя. Хай запорукою збереження здоров’я Вам слугують почуття міри і здоровий глузд.

Туряниця С.В. Лікар-анестезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є.  Карабелеша»