Хронічний верхньощелепний синусит

Синусит – запалення слизової оболонки приносових пазух, яке буває гострим та хронічним і відноситься до найбільш частої патології в отоларингології.. Залежно від його локалізації поділяють такі види захворювання: гайморит (патологія верхньощелепних або гайморових пазух), етмоїдит (ґратчастих), фронтит (лобових), сфеноідіт (основного синуса).

Хронічний верхньощелепний синусит- це найбільш поширене хронічне запалення однієї чи двох гайморових пазух.

Фактори, що сприяють виникненню захворювання

1. Високе, по відношенні до дна пазухи, розміщення вічка пазухи, яке сполучає пазуху з порожниною носа, це утруднює відтік вмісту.
2. Низьке розміщення дна пазухи (нижче дна порожнини носа).
3. Розміщення коренів 4-7-го верхніх зубів недалеко від дна верхньощелепної пазухи (іноді і в самій пазусі), запальний процес в яких може розповсюдитись на слизову оболонку пазухи.

Причини виникнення

Основними причинами, за якими виникає хронічний синусит, є:

• Відсутність або неправильне лікування гострого синуситу, в тому числі занадто короткий або тривалий курс антибактеріальної терапії;
• Хронічні процеси в носовій порожнині. До них відносяться пухлини, поліпи, тривала присутність сторонніх тіл;
• У дітей часто причиною стають збільшені аденоїди;
• Інфекційний процес, що протікає в довколишніх органах;
• Затяжний хвороби алергічного генезу;
• Травми з ураженням лицьової частини черепа;
• Виражене зниження імунітету.

Симптоми

Симптоми захворювання залежать від причини його виникнення та локалізації процесу. Ознаки, характерні для загострення хронічної форми верхньощелепного синуситу: • Слабкість і нездужання;•Підвищена температура;• Закладення і виділення з носа;• Зниження нюху;•Головний біль;• Набряклість обличчя та повік.Є також і характерні симптоми при деяких різновидах синуситу у дорослих:Одонтогенний хронічний синусит. Виявляється одностороннім ураженням гайморової пазухи, з усіма ознаками наявності запального процесу верхньої щелепи, болем при надкусуванні або постукуванні зуба, який став причиною захворювання. У такого пацієнта при пальпації виявляються збільшені лімфовузли на боці ураження.Поліпозний синусит. Може проявлятися відчуттям стороннього тіла в носі, постійної закладеністю і порушенням носового дихання, яка не полегшується після використання судинозвужувальних засобів. Грибковий синусит. Синусит, який спровокований грибковою інфекцією, розвивається найчастіше на тлі зниження загального імунітету пацієнта або при тривалому і безконтрольному використанні антибіотиків. Для нього характерною особливістю є зміна кольору виділень з носа, воно може змінюватися від молочно-білого до коричневого і чорного.Алергічний синусит. Особливістю є загострення захворювання після впливу певного алергену. Це може бути пилок рослин, шерсть тварин або домашній пил. При такому вигляді захворювання з’являється: сверблячка в носі, виражений набряк слизової, рясні виділення, сльозотеча і почервоніння очей.

Для діагностики хронічного верхньощелепного синуситу виконують оглядову та контрастну рентгенографію або комп’ютерну томографію та вдаються до діагностичної пункції.

Лікування

Лікування повинне бути комплексним, спрямованим на усунення причини, що підтримує запальний процес у пазусі, забезпечення кращого відтоку вмісту пазухи, як консервативними методами, так і хірургічними.

Схема лікування варіюється в залежності від різновиду синуситу.

Гнійний синусит.При гнійному синуситі на перше місце виходить лікування антибіотиками. Препаратами вибору в таких випадках є засоби пеніцилінового ряду, а також цефалоспорини або макроліди.Нерідко в таких випадках використовують поєднання прийому антибіотика всередину і місцево, у вигляді спрею. Необхідно застосування судинозвужувальних засобів і препаратів, що розріджують вміст пазухи. Виконують повторні пункції пазухи з подальшим її промиванням та введенням антибактеріальних препаратів, кортикостероїдів, протеолітичних ферментів тощо. Алергічний. Таку форму синуситу лікувати із застосуванням антибіотиків означає тільки погіршити стан пацієнта. Для усунення патологічного процесу в даному випадку необхідно виявлення алергену і усунення контакту з ним, а також прийом десенсибілізуючих препаратів. При неможливості захистити пацієнта від дії речовини, що викликає алергію, в ряді випадків використовується методика гипосенсибилізації. Вона полягає в прийомі мінімальних доз алергену, для поступового вироблення адекватної реакції організму.Одонтогенний.Основне лікування при одонтогенном хронічному синуситі, полягає в усуненні вогнища інфекції (видаленні зуба, імплантанта, кісти верхньої щелепи). Тільки усунувши проблему, яка провокує запалення в ротовій порожнині, можна говорити про боротьбу з синуситом.Як правило, після екстракції зубів утворюється сполучення між ротовою порожниною і верхньощелепної пазухою. Другий етап лікування це закриття цього сполучення. Після проведеної операції призначається курс антибактеріальної терапії і супутніх процедур, при необхідності.

ФізіопроцедуриХронічний синусит добре лікувати за допомогою фізіопроцедур, з цією метою застосовуються такі методики:УВЧ і СВЧ хвилі.Допомагають поліпшити стан слизової і відновити роботу війок епітелію. Використовуються при ексудативних формах хронічного синуситу. Під впливом хвиль відбувається розширення капілярів і посилення тканинного обміну.Діадинамотерапія. Імпульсні струми використовуються переважно при загостренні хронічного синуситу для зняття болю і запальних процесів.Електрофорез. Проводиться ендоназально, комірним способом або на проекції пазухи. Здатний через хрящові прошарки доставляти лікарські речовини безпосередньо в пазуху.Ультразвук. У певних дозах справляє ефект мікромасажу. Активізує обмінні процеси, знімає біль. Фонофорез. Є різновидом ультразвукового лікування. Широко використовується введення гідрокортизону за допомогою цієї методики при алергічному синуситі. Лазеротерапія. Світловий енергетичний потік лазера при впливі на слизову ефективно знімає набряк, підсилює обмінні процеси, відновлює функцію епітелію. Підвищується місцевий імунітет, усуваються больові відчуття.

 Хірургічне лікування – гайморотомію виконують при полі­позній та поліпозно-гнійній формах верхньощелепного синуситу або при неефективному лікуванні катаральної чи гнійної його форм; а також при підозрі чи виникненні ускладнень захворювання (внутрішньочерепних чи орбітальних). Мета цієї операції полягає у видаленні патологічного вмісту з пазухи та у створенні надійного сполучення (отвору) пазухи з порожниною носа.

Записатися на прийом з приводу лікування і профілактики хронічного гаймориту можна в  КНП Херсонська міська лікарня ім.Є.Є.Карабелеша поліклініка N1 за тел. реєстратури 49-11-76 або  49-41-16, каб.70, 71, 72.

Лікар-отоларинголог Бернікова-Блюммер Д.С.