Голос та гормони

Розвиток голосу у людини в значній мірі залежить від функції залоз внутрішньої секреції, особливо статевих гормонів.

Дисфункція залоз внутрішньої секреції в значній мірі впливає на систему голосоутворення, оскільки функціональна активність нервової і м’язової систем , які приймають участь в формуванні голосу, у великій мірі визначаються ендокринними факторами. Гортань – гормонозалежний орган, який тонко реагує на коливання рівня гормонів в крові, особливо – статевих. Ступінь анатомічного і функціонального розвитку гортані може слугувати одним з вторинних статевих ознак. Під впливом гормонів збільшується гортань та подовжуються голосові складки в період статевого дозрівання. Зміни в гортані в період статевого дозрівання називають мутаціями, які виявляються у осіб обох статей. У людей гормони статевих залоз впливають на голос протягом усього життя. При старінні організму рівень статевих гормонів в крові значно знижується, що має значний вплив на стан голосового апарату. Голос літніх людей стає більш слабким, монотонним, діапазон звучності звужується. Відомо, що голос жінок змінюється під час приймання статевих гормонів, його тональність може знизитись з віком (маскулінізація). У чоловіків при недостатності статевих гормонів можуть зберегтися інфантильні розміри гортані, «дитячий» голос. Гортань у жінок тонко реагує на коливання рівня статевих гормонів в крові. Гормонально обумовлені зміни голосу можуть спостерігатися як при фізіологічних станах (менструації, вагітності). Зміни гормональної рівноваги під час менструації викликають тимчасові зміни голосу. Голосові розлади можуть виникати за декілька днів до менструації – голос стає матовим, захриплим, часом більш низьким. При підвищеному голосовому навантаженні у такий період можуть спостерігатись крововиливи в голосові складки. Голосовий апарат вагітних жінок стає більш вразливим до голосового навантаження, нерідко виникає хрипота. Зміни голосу при клімаксі характеризуються зниженням його тональності внаслідок підсилення функції кори наднирників на фоні згасання діяльності яєчників. Крім зміни голосу, які виникають у жінок під час фізіологічних станів, спостерігається також порушення голосу при гормональній терапії, на фоні прийому протизапліднюючих та анаболічних препаратів. Ендокринне контролювання діяльності гортані відбувається все життя людини. Зміни голосу при ендокринних захворюваннях нерідко є одним з перших симптомів захворювання.
При деяких ураженнях залоз внутрішньої секреції спостерігається порушення не тільки голосу, а й мови. Часто розлади голосоутворення розвиваються на фоні дисфункції щитовидної залози, наднирникових залоз, при захворюванні гіпофізу, цукровому діабеті, при захворюванні статевих залоз та їх вікових змінах, при дизгормональних гінекологічних захворюваннях (аденоміоз, ретрофлексія матки, маткові кровотечі). Загальні скарги хворих при всіх цих захворюваннях: швидка втомлюваність голосу, зміна його тембру, голос стає слабшим (до повної втрати), сухість та першіння в горлі, відчуття «здавленості» в області гортані, поява додаткових «призвуків». При огляді: гіпертрофія або субатрофія слизової оболонки гортані і глотки, потовщення вестибулярних та голосових складок або стоншення їх країв, утруднення руху складок при фонації та неповне їх змикання, зміна пропорцій та звуження гортані; колір голосових складок варіює від матово-білого до малинового, відбувається посилення судинного малюнку, явища венозного стазу. Можуть виникати парези або паралічі голосових складок.

Отже, порушення голосоутворення можуть бути не тільки проявом захворювання голосового апарату, але і симптомом різних патологічних процесів в органах та системах організму. При обстеженні таких пацієнтів необхідно залучати багатьох спеціалістів з використанням широкого арсеналу діагностичних процедур. Пошук причин проблем з голосом необхідно починати з огляду ЛОР лікаря: п-ка №1 – 70, 71 каб; п-ка №2 – 510, 704 каб. Підготувала тему лікар отоларинголог п-ки №1 Казюк Л.М.