Ендокринологія та ЛОР – захворювання

Деякі наявні прояви найбільш частих ендокринних захворювань.
Частота уражень слизової оболонки порожнини рота, язика, губ глотки при ендокринних захворюваннях коливається від 20 до 80%.
Хвороби статевих залоз. Частіше захворювання відмічаються у жінок. Порушення менструального циклу можуть виникати при: аномалії розвитку яєчників та розладу їх функції, у перехідний період що передує менопаузі, клімаксі, ранньому або пізньому статевому дозріванні, вагітності та інколи після закінчення грудного вигодовування, ураженні центральної нервової системи та залоз внутрішньої секреції (гіпофіза, наднирників, щитовидної залози та інше.). Сприяють захворюванню: розумове перенапруження, недостатньо повноцінне харчування, тяжка фізична праця. Супроводжуються захворювання: змінами в центральній нервової системі (неврози, плаксивість, втомлюваність, дратівливість, зміни настрою, головні болі, порушення сну); відчуттям переповнення шлунково – кишкового тракту та статевих органів, парестезіями; змінами слизових оболонок в порожнині рота, глотці; болем в суглобах, порушенням їх рухомості та деформаціями (характерна симетричність уражень), остеопарозом. Найбільш частим проявом в порожнині рота, глотки є катаральний стоматит, гінгівіт, фарингіт. Захворювання слизової оболонки зустрічається при різноманітних дисфункціях статевих залоз (під дією естрогенних гормонів відмічаються зміни епітелію слизової оболонки на час всього менструального циклу, в період статевого дозрівання, при вагітності, менопаузі). Хірургічна, променева «кастрація» часто викликає запальні процеси слизової оболонки з явищами атрофії, остеопорозу щелепних кісток, пародонтозу. Гіперестрогенні стани проявляються гіперемією слизових оболонок, підвищенням прониклості судинних стінок, кровоточивістю ясен. Нерідко гормональні гінгівіти супроводжуються рухомістю зубів, обумовленою остеопорозом кісткових структур. Слизова змінює колір від ярко-червоного до синюшно- червоного, можуть з’являтись виразки ясен. При фізіологічному клімаксі порушується активність слинних залоз, відмічається зменшення кількості слини, супроводжується сухістю слизових оболонок порожнини рота та глотки, першінням, печією, помірним болем, атрофією ясен. При передчасному клімаксі – гіперкератоз слизових оболонок, лейкоплакії. При маткових кровотечах «ворсяний язик». У жінок в фізіологічній менопаузі часто виникають зранку або до полудня скарги на: печію у роті, глотці, після чого з’являється сухість, спрага, поява «клубка» або «стороннього тіла» в глотці, зміна смакових відчуттів (охоплює всі відтінки: кисле та гірке – підсилюється, солодке знижується, солоне – коливається) – до повної втрати смаку.
Цукровий діабет – хронічне захворювання, пов’язане з порушенням вуглеводного обміну. Слизова оболонка губ, щік, язика, піднебіння, глотки стає сухою, витонченою, ярко – червоного кольору, іноді вкрита сірувато – білим нальотом, можуть виявлятись енантеми, кандидомікоз (який носить рецидивуючий характер). Хворі скаржаться на печію, біль, сухість в глотці та ротовій порожнині, смакові розлади. У кутках рота може з’являтись почарвоніння, набряк шкіри, довго незаживаючі тріщини. Часто відмічається набряклість, гіперемія та печія язика на фоні гіпосалівації. Частіше за все ураження проявляються на кінчику язика, передній частині твердого піднебіння, внутрішньої поверхні нижньої губи. При декомпенсованій формі цукрового діабету можлива поява виразок слизової оболонки порожнини рота та глотки, які необхідно диференціювати з пухлинами. Часто цукровий діабет супроводжується червоним плоским лишайом слизових оболонок з проявами у всіх його формах (ексудативно – гіперемічна, ерозивно – виразкова, бульозна, инфільтративна, гіперкератотична, та інші).
Тиреотоксикоз – захворювання, обумовлене ураженням щитовидної залози, яке супроводжується підвищеною продукцією гормону тироксину. Часто захворюванню тиреотоксикозом – передує психічна травма, перевтома, вагітність, лактація, клімакс, інфекційні та деякі ендокринні захворювання, органічні ураження центральної нервової системи та інше. Хворі зазвичай скаржаться на дратівливість, легку збудливість, підвищену квапливість, розсіяність, зниження пам’яті, порушення сну (сон стає неспокійним, з безліччю сновидінь). Знижується працездатність у зв’язку з появою м’язової слабкості та швидкої втомлюваності. З’являється дрижання рук та всього тіла, задишка, пітливість, підвищення апетиту, проноси, спрага, значне схуднення, субфебрильна температура, серцебиття. Помітним проявом гіпотиреозу є розширення очних щілин та вип’ячування очних яблук. Кілька відмінностей з боку слизових оболонок порожнини рота, глотки: дрібні крововиливи, кровонаповнення ясен, гінгівіт, стоматит, глосит, помутніння слизової оболонки щік (географічна слизова), зглаженість сосочків язика. Хворі скаржаться на печію в глотці, роті, розлади (зниження) смакової чутливості. Зміни червоної кайми губ характеризуються сухістю, чешуєк, зазвичай хворі їх здирають, після чого з’являється почервоніння губ та мацерація їх поверхні.
Гіпотиреоз (мікседема) – зниження активності щитовидної залози, дефіцит тиреоїдного гормону. Розвитку захворювання сприяють фактори: перенесені інфекції, неповноцінне харчування, рентгенівське опромінення, видалення щитовидної залози, захворювання центральної нервової системи, психічні травми. Відмічається в’ялість, сонливість, уповільненість, байдужість, послаблення пам’яті. З’являється набряклість обличчя, повік, кінцівок, шиї, ніс стає широким, губи потовщені. Шкіра потовщена, холодна, має восковий колір або жовтуватий відтінок. Волосся ломке, сухе, випадає з голови та зовнішньої частини брів. У жінок відмічається надлишковий ріст волосся над верхньою губою. Нігті ламкі, тусклі, слоясті, посічені. Хворі скаржаться на нудоту, запори, здуття живота та біль, смакові розлади. Слизова оболонка порожнини рота, ясен, глотки може бути блідо-рожевого кольору, блискучою, набухшою, з відбитками зубів на слизовій щік. Часто відмічається кровоточивість ясен, збільшення розмірів язика (щільний, потовщений, не вміщується в порожнині рота, на його повехні складки та також відбитки зубів).
Аддисонова хвороба (хронічна недостатність кори наднирників). Причиною захворювання частіше всього є туберкульоз, рідше сифіліс, стресові стани, інфекційні хвороби, фізичні та психічні перенапруження, гіповітаміноз, травми та ін. Ранні ознаки: м’язова слабкість, втомлюваність, адинамія; сухість шкіри, її зневоднення, зниження тургору, зміна пігментації (бронзовий колір – від темно – смуглого до мідно- бронзового з матовим відтінком). Колір слизової оболонки піднебіння, порожнини рота, глотки, язика, ясен, рогівки змінюється у вигляді плям від коричнево – лилового до червоно – синюшного (форма плям овальна, кільцевидна, смугаста, або дрібної зернистості). Часто супроводжується кандидомікозом та появою афт. Провідними симптомами захворювання є гіпотонія, задуха, порушення серцевого ритму, нудота, блювота, запори, біль у животі, схуднення, головний біль, головокружіння, безсоння, загальна слабкість, зниження артеріального тиску, психоз, гіперчутливість.
Хвороба Іценко-Кушинга (гіперфункція кори наднирників) – внаслідок пухлин кори наднирників, підвищення продукції гормону гіпофіза, введення кортикостероїдів з лікувальною метою. На початку захворювання з’являється головний біль, біль в попереку та крижах, швидка втомлюваність, вегето-судинні розлади, зниження потенції, аменорея. Пізніше відмічаються жирові потовщення в області обличчя, молочних залоз, живота. Обличчя стає округлим, щоки одутлуваті вишнево- червоного кольору; синюваті полоси на животі, стегнах, грудях. Супроводжується захворювання: сухістю шкіри, фурункульозом, посиленим ростом волосся на обличчі у чоловіків та жінок, остеопорозом кісток (в тому числі ребер, хребта – що може викликати кифосколіоз, зменшення росту). Відмічається збільшення губ, гіперкератоз язика, виразки слизових поверхонь губ та щік, зміна її кольору (біло – сіруватий відтінок), пародонтоз.
Основне лікування всіх ендокринних захворювань згідно діагнозів за стандартами, а їх прояви на слизових оболонках – підлягають симптоматичному лікуванню у отоларинголога та стоматолога.
Зав. отоларингологічним відділенням
Казюк Л.М.