Захворювання на кір – що потрібно знати

Останні роки у всьому світі спостерігається зростання захворюваності на кір, який ще 20-30 років назад у ряді країн вважали переможеним. На жаль, не оминула ця проблема і нашу країну. Більш того, впродовж останніх 12 місяців Україна обіймає 2 місце у світі за рівнем захворюваності на кір – 170 на 100 000 населення.

Що слід знати про кір?!

Кір – небезпечне вірусне захворювання. Саме ця інфекція є однією з найбільш поширених вакцинокерованих інфекційних хвороб, що передається повітряно-крапельним шляхом, і однією з основних причин дитячої смертності у світі. Після запровадження тотальної вакцинації захворюваність і смертність знизилися в сотні разів. Однак, впродовж останніх 20-30 років різко зросла кількість невакцинованих людей і, як наслідок, знизився колективний імунітет, що дало поштовх до неконтрольованого розповсюдження інфекції.

Вірус дуже швидко поширюється – він передається при розмові, кашлі, чханні чи будь-якому тісному контакті з хворим; з потоком повітря вірус може переноситися на значні відстані, в тому числі через вентиляційні канали, в транспорті тощо. Як тільки у людини з’являються перші ознаки вірусу – вона вже поширює інфекцію.

Інкубаційний період триває від 7 до 21 днів. Хвороба характеризується стрімким підйомом температури тіла до 38-40^°С, інтоксикацією, запальними проявами з боку очей і верхніх дихальних шляхів, поетапною появою висипів – з 2 доби дрібних блідих плям, оточених вузькою червоною каймою на слизовій щік біля корінних зубів – плями Філатова-Копліка (Фото №1). З 4-5 дня висипання з’являються на шкірі – обличчя і шия, потім тіло, потім розгинальні поверхні рук і ніг (Фото №2). Зворотній розвиток починається з 4-5 дня висипань.

Фото №1

Фото №2

Переважна більшість випадків смерті, інвалідизації чи тривалої непрацездатності при кору обумовлені ускладненнями, серед яких найпоширеніші:

• у дітей – захворювання верхніх дихальних шляхів: пневмонії, ларингіти, ларинготрахеїти, отити;
• у дорослих – ураження головного мозку і його оболонок, нервових волокон: менінгіт, менінгоенцефаліт, енцефаліт, поліневрит.
• в обох груп – істотне зниження імунітету, яке нерідко є причиною вторинного інфікування.

Про що слід пам’ятати при кору:

1. Перебіг кору найважчий і часто викликає ускладнення в наступних групах:

• діти до 5 років, особливо з дефіцитом маси тіла;
• дорослі, старші за 20 років;
• вагітні жінки;
• люди із скомпрометованою імунною системою (після хіміотерапії раку, лейкемії, трансплантації, прийому імуносупресивних препаратів, з ВІЛ-інфекцією);
• дефіцит вітаміну А підвищує ризик ускладнень у вигляді важких пневмоній, діареї та захворювань очей.

2. Люди, які вважають, що вони є імунізованими, можуть не мати належного імунітету. Перенесений кір або дворазова вакцинація забезпечують довговічний, як правило, довічний імунітет. Дві дози вакцини є ефективними на 97-98 %; одна доза – на 90-93 %. Не всі люди, особливо народжені у проміжку між 1957 і 1988 роками, отримали другу дозу вакцини. Також слід пам’ятати, що на початку ери вакцинації проти кору (1957 – 1965 рр.) вакцини були менш ефективними. Дієвим способом перевірки рівня індивідуального імунітету є лабораторне дослідження титру корового IgG.
3. Найважливішим інструментом діагностики є ретельний збір анамнезу і виявлення патогномонічного симптомокомплексу: лихоманка, інтоксикація, кашель, фотофобія, характерні висипання (плями Копліка, червоні і макулопапулярні, часто з піднятими ділянками висипи на тілі). Слід пам’ятати, що висип може бути відсутній у пацієнтів з ослабленим імунітетом. Люди з кором заразні від появи перших проявів інфекції до 48 годин після появи висипу.
4. Лабораторне тестування при захворюванні на кір важливе для підтвердження діагнозу та раннього виявлення ускладнень, але анамнез та клінічні ознаки можуть допомогти встановити чи виключити діагноз кору задовго до отримання результатів лабораторних досліджень. Лейкопенія або лімфопенія зазвичай спостерігаються при кору, але не є достовірними маркерами. Серологія і виявлення вірусів є доступними засобами для підтвердження діагнозу. Антитіла IgM у більшості пацієнтів починають з’являтися через 1-2 дні після появи висипань, однак близько 20% хворих на кір мають негативний IgM протягом перших 74 годин після появи висипань; якщо підозра на кір залишається – слід провести повторне тестування. Аналізи IgM не є 100% специфічними, тому слід критично відноситися до незначного підвищення рівня IgM. Вірус кору може бути виявлений за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), що забезпечує найбільш точне підтвердження. Переважними ділянками для відбору зразків для ПЛР є горло і носоглотка.
5. Пацієнти з кором дуже заразні. Вірус у повітрі приміщення зберігається у вигляді суспензії впродовж 2 і більше годин і може бути причиною інфікування через кілька годин після того, як хворий покинув приміщення.
6. Для адекватної імунізації необхідні дві дози вакцини, введені в 12 місяців і в 5-6 років. В той же час, при наявності загрози спалаху інфекції, діти можуть отримувати другу дозу вже через 28 днів після першої дози, тому не потрібно чекати, поки діти досягнуть віку 5-6 років. Принаймні, такі рекомендації дають фахівці Америки і ряду країн Європи.

Профілактика кору – найкращий варіант як для дитини, так і для дорослого. При найменшій підозрі на кір слід негайно звернутися до лікаря. Це допоможе своєчасно встановити діагноз і розпочати необхідне лікування, а проведення протиепідемічних заходів зменшить ризик подальшого розповсюдження інфекції.

Туряниця С.В., лікар-анестезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «ХМКЛ ім. Є. Є. Карабелеша»