Синдром дефіциту уваги та гіперактивність у дітей, діагностика та корекція лікування

Синдром дефіциту уваги і гіперактивності являє собою патологію психічного розвитку, яка може проявлятися і дитячому віці, і вже у дорослих людей, які демонструють певну лінію поведінки протягом тривалого часового проміжку.

Як правило, цей синдром в основному проявляється у дітей молодшого шкільного віку і у дітей в пубертатний період. За статистичними даними, приблизно п’ять відсотків дітей шкільного віку час від часу проявляють симптоми синдрому дефіциту уваги і гіперактивності.

Причини синдрому дефіциту уваги і гіперактивності

На сьогоднішній день точні причини виникнення цього синдрому у дітей не з’ясовані. Але вчені припускають, що головна причина синдрому дефіциту уваги і гіперактивності криється в дисбалансі хімічних передавачів в мозку у дитини. Дані порушення можуть впливати на поведінку дитини і зумовлювати відсутність контролю над поведінкою. Слід також зазначити, що хлопчики страждають цим симптомом в три рази частіше, ніж дівчата.

До основних ознак даної патології можна віднести:

• Нездатність концентрувати увагу.
• Неуважність.
• Імпульсивність.
• Гіперактивність або тривалий неспокійний стан.

Симптоми синдрому дефіциту уваги і гіперактивності :

• Ослаблена увага у дитини.
• Дитина постійно відволікається.
• Дитина не може деякий час концентруватися на чому-небудь.
• Неуважність.
• Постійні помилки.
• Забудькуватість.
• Невміння виконувати чіткі інструкції, навіть короткі.
• Постійні втрати предметів – книжок, іграшок і так далі.
• Прояв гіперактивності.
• Дитина не може спокійно сидіти на одному місці – совається, крутиться, махає ногами або руками та інше.
• Коли потрібно сидіти спокійно, дитина бігає.
• Дитина відповідає на питання, не дослухавши його.

Лікування синдрому браку уваги і гіперактивності

• Перш за все, стан дитини повинен оцінити фахівець, тобто батьки зобов’язані показати малюка психологу або психотерапевту. Фахівець допоможе правильно проаналізувати розумовий, соціальнийй, фізичний і емоційний розвиток дитини. Ідеальний варіант, якщо професіонал зможе оцінювати поведінку дитини в домашніх умовах.
• Другий етап – необхідно зрозуміти, чи підходить шкільне навантаження цій дитині. В деяких випадках, гіперактивність викликає те, що дитина або випереджає своїх однолітків, або, навпаки, не встигає за класом. Життя дитини необхідно організовувати у відповідності з її розвитком та потенціалом.
• Без сумніву, займатися вихованням дитини, у якої діагностовано синдром дефіциту уваги і гіперактивності досить складно. Тут необхідний правильний підхід і повна корекція розкладу дня.
• У деяких складних випадках лікар може призначати медикаментозні препарати, так звані антидепресанти. Але, як правило, до медичних препаратів вдаються тільки в крайніх випадках, коли поведінку дитини неможливо контролювати.
• Незважаючи на те, що діти з таким синдромом неслухняні, не слід їх за це сильно лаяти чи карати.

Дитина повинна розуміти, що батьки її люблять такою, яка вона є !

Завідуюча відділенням ПМСД№4  поліклініки№2                                                            Камчатова Т.М