Функціональні порушення голосу (ФПГ)

ФПГ – називаються такі розлади голосової функції, при яких ларингоскопічно не спостерігається органічних порушень у голосовому апараті,  але наявні певні порушення фонації.  Причини захворювання можуть бути різними, знаходитись у віддаленні від голосового апарату  (об’ємні процеси грудної порожнини, які приводять до стиснення гортанних нервів і наступного розвитку пареза голосової складки, органічні процеси  в ЦНС, що викликають дискоординацію моторики гортані та ін. хронічні захворювання).  Особливо це стосується хронічних форм ФПГ.     ФПГ спостерігається частіше у осіб, ослаблених різними соматичними, інфекційними захворюваннями, хронічними захворювання верхніх дихальних шляхів, під дією  екологічно несприятливих умов, з  збільшенням стресових ситуацій, а також при неправильній техніці фонації та диханні на фоні м’язового напруження при тривалому голосовому навантаженні.

Супроводжується ФПГ  проявами в психоневрологічому статусі: головний біль, безсоння, головокружіння,  швидка втома, відчуття розбитості, дратівливість, загальна слабкість, та ін.

При ХФПГ з частими рецидивами захворювання спостерігається виражене підвищення тонусу мозкових судин, ускладнення венозного відтоку та зниження пульсового кровонаповнення у вертебробазилярній системі, зниження біоелектричноі активності головного мозку з ознаками порушень в дієнцефально – стовбурових структурах.

Розрізняють ФПГ:  гіпотонусна дисфонія, функціональна афонія, фонастенія, спастична дисфонія.

1. Гіпотонусна дисфонія .   Характеризується зниженням м’язового тонусу голосових складок. При огляді гортані – запальні зміни відсутні, голосові складки рухливі, при фонаціі між ними залишається щілина. Хворі вказують на швидку втомлюваність голосу, захриплість, зменшення сили голосу, зниження звучання.  Іноді  гіпотонусна  дисфонія ускладнюється підвищенням тонусу вестибулярних складок, вони стають потовщеними. Хворі при цьому скаржаться на «затискання голосу», його приглушення, іноді біль у м’язах шиї, відчуття в’язкої мокроти на складках, періодичне покашлювання.  Основними чинниками виникнення гіпотонусної  дісфонії є перенапруження голосових м’язів, неправильні навички голосоведення, голосове навантаження під час ГРФІ, авітаміноз, гормональні дисфункції, вегето-судинні дистонії, стресові ситуації, хронічні соматичні захворювання.
2. Функціональна афонія –  відсутність голосу, обумовлена психо емоціональними розладами. Частіше зустрічається у жінок, істеричних людей, осіб з лабільною нервовою системою під впливом стресових ситуацій,  але може  з’явитись і після перенесених гострих запальних захворювань гортані, при спілкуються шепотом  (відбувається фіксація неправильного механізму голосоутворення). Захворювання виникає раптово. Скарги на відчуття сильного подразнення, «клубка» у горлі, «налипання слизу», відсутність голосу при розмові, в той час як сміх і кашель можуть бути звучними. При огляді голосові складки частіше звичайного кольору, непостійна наявність голосової щілини при фонації.
3. Фонастенія – це моторний, руховий  невроз голосового апарату. Характеризується порушенням координації між диханням, фонацією, артикуляцією і функцією резонаторних порожнин на фоні особливої невротичної реакції. Захворювання частіше виникає у жінок. У професіоналів причиною фонастенії  є розслаблення м’язів гортані внаслідок неправильної постановки голосу, або перевантаження голосових м’язів на фоні  розладів нервової системи.  Скарга  хворих дуже різноманітні: порушення сну, подразливість, прискорене серцебиття, відчуття важкості та затискання в гортані, болю, швидка втомлюваність голосу, його слабкість, парестезії в області гортані, сухість або підвищена кількість слизу, та ін,  можуть навіть вказувати на певні місця появи неприємних відчуттів. Голос стає грубим. При огляді гортані зміни мінімальні: незначна гіперемія голосових складок, «провисання» їх у середній частині, скопичення мокротиння.
4. Спастичні дисфункції.- порушення обумовлене дискоординацією дихання, фонації та артикуляції. Характерне напруження, судома з наявністю зупинок під час мови. Скарги різні: від легкої захриплості  та епізодичних спазмів в гортані, до появи грубого  стиснутого низького  голосу. Темп мови уповільнений, розбірливість знижена.  При фонації відмічається напруження м’язів шиї, гортані, зміщення її вверх, скорочення м’язів діафрагми, живота, грудної клітини, мигання та тики обличчя.   При огляді гортані: потовщення вестибулярних складок, голосові складки судомно змикаються на всьому протязі, рухливі, бувають гіперемовані, може відзначатись їх тремор, посіпування, нерівномірна рухомість. Механізм розвитку –центральний. Провокуючі фактори: стрес, голосове перевантаження на фоні запального процесу у гортані. Багатьох хворих хвилює поганий сон, загальна слабкість, підвищена дратівливість, емоційна лабільність, підвищена пітливість, судинні кризи, тобто психивегетативні порушення, стан внутрішньої напруги, хвилювання, тривоги, характерним є постійний депресивний фон настрою .                                                                          У 50% випадків спастичну дисфонію може спричинити закрита ЧМТ, множинні крововиливи, інфарктна хвороба мікроваскулярних структур та вплив нейротоксинів. Захворювання може розвиватись у осіб, які перенесли гострі інфекційні хвороби у важкій формі (наприклад грип).

ЗАГАЛЬНІ  ЗАХОДИ  ПРИ ЛІКУВАННІ  всіх форм ФПГ.

1. Голосовий режим на протязі 1-3х тижнів.
2. Дихальна гімнастика та фонопедичні вправи.
3. Місцеве медикаментозне лікування  (інгаляції та інстиляції лікарських засобів № 5-10.)
4. Раціональна психотерапія.
5. Призначення заспокійливих ліків  (при спастичній формі – транквілізаторів, антидепресантів)
6. Лікування супутніх захворювань та патологічних станів, які могли сприяти розвитку дисфонії.
7. Лікувальні заходи , направлені на стабілізацію ЦНС, судин головного мозку, покращення метаболізму ЦНС (з урахуванням даних РЄГ, ЄЄГ досліджень, МРТ).
8. При необхідності- лікування у невролога, психотерапевта.
9. Загально – укріплюючі заходи: гімнастика, водні процедури, загальний масаж, заспокійливі ванни.
10. ЛФК.
11. Фізіотерапевтичні методи  (при відсутності протипоказань).

При  спастичній дисфонії можливе хірургічне лікування, яке включає хімічну і хірургічну денервацію,  латерофіксацію.

В якості профілактичних заходів особам з ФПГ слід уникати подразнюючих страв, холодної або гарячої їжі, переохолодження, перебування в запилених приміщеннях та в умовах токсичного забруднення, дотримуватись голосового режиму.

При тривалому перебігу захворювання можуть розвиватись ускладнення : міопатичні парези голосових скадок, витончення складок, формування вузликів, компенсаторна гіпертрофія голосових складок, крововиливи.

Хворі на ФПГ потребують спостереження та профілактичного лікування двічі на рік, при тяжких формах – трудової експертизи.

З приводу консультації Ви можете звертатись до ЛОР – лікаря, запис в реєстратурі по телефону 0552 49 11 76

В.о. завідуючої отоларингологічної служби

Казюк Л.М.