Бешиха: основні симптоми інфекційного ураження шкіри

 

Бешиха – це  досить поширене інфекційне захворювання. Бешиха, або як її в народі називають “рожа” – являє собою патологічний стан, для якого є характерним ураження шкірного покриву (верхніх шарів) інфекційного генезу. Збудником бешихи виступає бетагемолітичний стрептокок. За даними статистики, рожа займає 4-те місце у структурі інфекційних захворювань у багатьох країнах світу, що зумовлено високою контагіозністю збудника. За статистичними даними поширення бешиха набуває найчастіше серед чоловіків вікової категорії 25-40 років, а у жінок, навпаки після 55 років.

ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ПОЯВУ БЕШИХИ

Збудником  захворювання виступає стрептокок, який має агресивний вплив щодо сполучної тканини. При цьому процес зараження може відбутися, навіть при мінімальних ураженнях шкірного покриву: від подряпин, тріщин до наявності значних ранових поверхонь. Провокуючими факторами, які підвищують ризики розвитку патологічного процесу при потраплянні збудника виступають: зниження опірності імунної системи; наявність в анамнезі вогнищ стрептококової інфекції хронічного характеру (наприклад, тонзиліт, фарингіт); шкідливі звички; надмірна маса тіла; цукровий діабет; варикозне розширення вен; ураження шкірного покриву грибком; стрес на тривалій основі. Кількість випадків захворювання бешиховим запаленням збільшується переважно в літньо-осінній сезон, коли є сприятливі умови для поширення збудника. Основними «вхідними воротами» для інфекції є дрібні пошкодження шкіри — подряпини, садна, які полегшують проникнення стрептококу.

ОЗНАКИ БЕШИХИ

• Шкірний висип — елементи висипу різні (плями, пухирі, геморагії), в більшості випадків знаходяться на нижніх кінцівках або обличчі.
• Інтоксикаційний синдром.
• Схильність до рецидивуючого перебігу.

КЛІНІЧНА КАРТИНА БЕШИХИ

Інкубаційний період при рожистому запаленні короткий, триває від кількох годин до 5 днів. Нерідко відзначають продромальний етап з такими нетиповими симптомами. Пацієнти скаржаться на загальну слабкість, розбитість та нездужання.

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ПОЧАТКУ ХВОРОБИ

• Гострий початок інфекційного захворювання.
• Різке підвищення температури тіла до фебрильних показників 38–39 °С.
• Симптоми інтоксикації — озноб, нудота та блювання, діарея, головний біль, міалгія та ін.
• Місцеві дерматологічні прояви — час початку їх розвитку може збігатися з лихоманкою та загальною інтоксикацією або затримуватися на кілька годин або 1–2 дні.

Крім лихоманки, у частини пацієнтів діагностують тахікардію, зниження апетиту та зменшення маси тіла. Також на піку інтоксикації можливе приєднання енцефалопатії, характерними симптомами якої є запаморочення, шум у вухах, порушення якості сну та складність засинання.

ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ БЕШИХИ

Діагностування захворювання потребує проведення ряду лабораторних обстежень, з метою виключення інших схожих до бешихи захворювань (посів крові, ЗАК). Лікування полягатиме в проведенні антибактеріальної й антигістамінної терапії, санації вогнищ запалення з застосуванням антисептиків. Місцеві засоби можуть бути у вигляді мазей, компресів або присипок.

Більшість пацієнтів з бешихою лікують в амбулаторних умовах. При тяжкому перебігу інфекції, бешиховому запаленні з ускладненнями, частих рецидивах терапія проводиться в умовах стаціонару. Також госпіталізації підлягають діти та пацієнти похилого віку.

ОСНОВНІ УСКЛАДНЕННЯ БЕШИХИ

Абсцеси  та флегмони — при приєднанні вторинної бактеріальної інфекції та/або поширенні інфекційного процесу на глибші шари шкіри та підшкірно-жирової клітковини розвивається гнійне запалення з утворенням абсцесів або поширених флегмон. Це супроводжується деструкцією тканин, збільшенням вираженості інтоксикації.

Виразки  та некрози шкіри — внаслідок вираженого запалення з порушенням кровопостачання можливий розвиток ділянок некрозу та виразкових вад.

Флебіти  та тромбофлебіти — поширення запального процесу на стінки вен, розташованих у дермі та підшкірній клітковині, закінчується флебітом, у деяких випадках тромбофлебітом, який значно підвищує ризик розвитку тромбоемболічних ускладнень.

Серцево – судинна  недостатність — можливий розвиток гострої серцевої та судинної недостатності на тлі інтоксикації, порушень водно-електролітного балансу.

Гломерулонефрит  — у ряді випадків приєднується гострий гломерулонефрит як прояв системного стрептококового ураження нирок.

Генералізація  інфекції, сепсис — гематогенна дисемінація збудників бешихи супроводжується сепсисом, інфекційно-токсичним шоком — найбільш несприятливими ускладненнями з високим ризиком летального результату.

ПРОФІЛАКТИКА РОЖИСТОГО ЗАХВОРЮВАННЯ

На цей час не розроблені ефективні методи активної специфічної профілактики бешихи із застосуванням імунобіологічних препаратів. Це пов’язано зі складністю створення надійної вакцини проти всієї різноманітності сероварів стрептококів.

Велику увагу приділяють загальним гігієнічним та протиепідемічним заходам:

Ретельний  гігієнічний догляд за шкірою, запобігання мікротравмам, подряпинам, тріщинам, які є «вхідними воротами» для інфекції.

Своєчасна  первинна обробка будь-яких пошкоджень шкіри із застосуванням антисептиків.

Лікування  хронічних осередків інфекції, насамперед захворювань ЛОР-органів та шкіри. Проведення повного курсу ерадикаційної терапії при ангінах та інших стрептококових інфекціях.

Ретельне  дотримання правил асептики та антисептики за всіх медичних маніпуляцій.

Ізоляція  хворих, носіння масок під час догляду за інфікованими пацієнтами.

ПРОГНОЗ БЕШИХИ

Прогноз при бешиці в цілому відносно сприятливий. При своєчасній діагностиці, адекватній терапії ймовірність повного одужання та відновлення висока.

Слід зазначити, що інфекція схильна до рецидивуючого перебігу. У близько 30% пацієнтів діагностують рецидиви, які піддаються лікуванню значно складніше.

Важливо пам’ятати!

У  кожному конкретному випадку прогноз залежить від своєчасності діагностики та лікування бешихи, попередження рецидивів, адекватної терапії супутньої патології та хронічних осередків інфекції.

 

Лікар-хірург поліклініки №1                                                         Дрюк І. О.