Вплив стресу на організм та його профілактика

 

 

 

Бойові дії в Україні, постійні повітряні тривоги, вирішення безлічі постійних завдань задля виживання поставили мільйони українців у стан, коли вони не дозволяють собі відпочити, насолодитися життям та порадіти дрібницям, що вводить їх у стан затяжного стресу.

Це загрожує численними розладами, як психічного, так і фізичного здоров’я.

Стрес – це захисна реакція нашого організму на зовнішні подразники.

Під час стресу в організмі людини посилюється вироблення гормоном кортизолу та норадреналіну, які дозволяють подолати кризову ситуацію, переводячи людину в “автоматичний режим”.

Однак зараз багато людей перебувають у стані, коли ці гормони впливають протягом тривалого часу, що загрожує розвитком низки розладів.

Порушення циклу сну.

Перший з головних ефектів стресу на організм — це порушення циклу сну. Сон є життєво важливою частиною для забезпечення доброго здоров’я, а безсоння може сильно вплинути на психічне і фізичне здоров’я. З дня в день, це може змусити людину страждати від хронічних захворювань, а також викликати негативний вплив на якість життя. Стрес є причиною, що викликає гіперзбудження, яке, як відомо, порушує баланс між неспанням і сном.

Погіршення травлення.

Стрес, в тому числі хронічний, впливає на те, як їжа транспортується травною системою. Залежно від особливостей організму наслідками бувають діарея, закрепи, нудота, блювота і болі в животі.

Ослаблення імунітету.

Гормони стресу негативно позначаються на імунітеті, тим самим піддаючи організм підвищеному ризику інфекцій, застуди і грипу. Крім того, це може збільшити вірогідність виникнення інших захворювань, таких як діабет і хвороби серця,а це може збільшувати час, необхідний організму для відновлення після хвороби або травми

Вплив на центральну нервову систему.

Дослідження, опубліковане в 2020 році, показує, що стрес має здатність впливати на області мозку, що регулюють самоконтроль і емоції. Крім того, це викликає проблеми, пов’язані з навчанням і здатністю до концентрації.

Під впливом хронічного стресу ЦНС стає вразливою, що може призвести до змін у поведінці, стати причиною переїдання, недоїдання, зловживання алкоголем, наркотиками або до соціальної абстиненції.

Стимулювання процесу старіння шкіри.

Крім впливу стресу на здоров’я, людина може страждати від передчасного старіння. Стрес, по суті, діє як стимулятор прискореного клітинного і шкірного старіння. Це, в свою чергу, викликає симптоми передчасного старіння, такі як гусячі лапки, зморшки, нерівномірний тон шкіри, змінена пігментація і в’ялість шкіри. День у день стрес призводить до руйнування колагену, стимулює вироблення протизапальних медіаторів і пошкоджує ДНК.

Погіршення роботи серця.

Біль в серці — це ще один негативний вплив стресу на організм. Переживання надмірного стресу протягом тривалого періоду погано для серця людини.

Цей стан може створити появу високого кров’яного тиску, нерегулярного серцебиття або серцевих захворювань. Під час стресу тіло виділяє гормони, які пошкоджують серцеві м’язи. В результаті вони збільшать частоту серцевих скорочень, а також можуть стати фактором запалення в кровоносній системі, особливо в коронарних артеріях, тим самим викликаючи високий кров’яний тиск. При частому і тривалому підвищенні артеріального тиску підвищується ймовірність серцевого нападу або інсульту.

М’язова система.

При хронічному стресі м’язи можуть перебувати в постійній напрузі, а це призводить до больових відчуттів по всьому тілу.

Репродуктивна система.

Від регулярного емоційного виснаження під впливом стресу у чоловіків може зменшуватись рівень тестостерону (в окремих випадках може навіть призвести до імпотенції); у жінок може бути нерегулярна менструація та посилення больових відчуттів.

Щоб не довести свій організм до такого, необхідно завчасно здійснювати профілактику стресових станів:

• регулярне фізичне навантаження, бажано на свіжому повітрі;
• приймайте достатню кількість вітамінів, особливо з групи В, оскільки вони є джерелом мелатоніну, який активно бореться зі стресами;
• уникайте самоізоляції, продовжуйте бути на зв’язку з рідними та близькими, діліться своїми переживаннями з близькою людиною;
• малювання або будь-яка інша діяльність, що приносить задоволення (може бути і просте прослуховування улюбленої музики);
• збалансований раціон харчування, легка їжа, яка швидко засвоюється в організмі, рекомендується трохи відпочити після їжі;
• плануйте свій день та дотримуйтесь своїх звичайних рутинних справ;
• намагайтесь нормалізувати свій сон.

Куршакова Т.І., сімейний лікар першої категорії ПМСД № 6 поліклініки № 2