Інсулінорезистентність: як і на що впливає ?

Протягом кількох років все частіше до сімейних лікарів і ендокринологів звертаються пацієнти з «інсулінорезистентністю».

Почнему з того, що інсулін є білковим гормоном, що виробляється в підшлунковій залозі. Основне його завдання – зниження рівня глюкози в крові. Вживані вуглеводи розщеплюються в організмі до глюкози і саме тоді виділяється інсулін. Далі інсулін, як “ключ” з’єднується із своїми рецепторами на поверхні клітин і за рахунок цього відкриваються канали для проходження глюкози в клітину. З глюкози всередині клітини утворюється енергія. Але іноді  з різних причин виникає нечутливість тканин до інсуліну, інсуліну стає багато.

Тобто інсулінорезистентність –  це стан, при якому клітини вашого тіла не відповідають належним чином на стимуляцію інсуліном та не можуть використати глюкозу з вашої крові на власні енергетичні потреби.

Причини:

• Надлишкова вага/ ожиріння+ харчування з високим вмістом швидких вуглеводів.
• Неактивний спосіб життя.
• Паління.
• Проблеми зі сном ( стреси, робота вночі, апное під час сну)
• Вік більше 40, спадковість, етнічна приналежність (африканське, латиноамериканське, та корінне населення Америки має більшу схильність).
• Такі стани як: СПКЯ, неалкогольна жирова хвороба печінки, гестаційний діабет.

            Варто зауважити, що інсулінорезистентність — це не діагноз, а стан чутливості клітин до інсуліну. Фактично, IР є хронічним, потенційно оборотним станом. Тому дуже важливо, нам як сімейним лікарям, звертати увагу на «червоні прапорці» і вчасно скерувати пацієнта на необхідні аналізи. Цими «червоними прапорцями» є і на що треба звертати увагу:

– ожиріння за вісцеральним типом переважно у верхній половині тіла та особливо в області талії (“рятівне коло”);

-окружність талії у жінок більше 80 см, у чоловіків більше 94 см;        -співвідношення обводу талії до стегон більше 0.8 у жінок та 1.0 у чоловіків;

-підвищення артеріального тиску 130-140/80-90 мм.рт.ст., постійно!    -рівень глюкози крові натще вище 5.4 ммоль/л,

-рівень тригліцеридів крові вище 2.25 ммоль/л,

-стрії (розтяжки),

-плями темної оксамитової шкіри, які називаються acanthosis nigricans.

Як і на що впливає?

1. Чи може інсулінорезистентність бути причиною надмірної ваги та ожиріння? Ні, припускається, що жирова тканина понад норму може провокувати запалення, фізіологічний стрес, або інші зміни в клітинах, що сприяє розвитку ІР.
2. Чи може інсулінорезистентність призвести до розвитку цукрового діабету 2-го типу? Так. Тривала гіперсекреція інсуліну при хронічній ІР поступово виснажує секреторну здатність β-клітин підшлункової залози і спочатку розвивається переддіабет, а потім – у деяких пацієнтів – цукровий діабет 2-го типу.
3. Чи гіперінсулінемія становить фактор ризику хвороб щитоподібної залози? Гіперінсулінемія вважається фактором, який стимулює ріст зоба і підвищує ризик вогнищевих уражень — як доброякісних, так і раку щитоподібної залози. У пацієнтів без цукрового діабету з вузловим зобом були вищі значення індексу HOMA порівняно з особами без зоба аналогічного віку та статі, які мали ідентичні показники ІМТ, окружності талії, концентрації ТТГ у сироватці та метаболічних параметрів. Існує значущий зв’язок між раком щитоподібної залози та ожирінням, а патофізіологічними зв’язками між цими двома станами можуть бути IР та гіперінсулінемія.

Оскільки ІР  – це стан оборотний, важливо обстежити пацієнта, а саме: глюкоза натще, 2-х годинний глюкозотолерантний тест (норма на другу годину нижче 7.8 ммоль/л), глікований гемоглобін, індекс НОМА,  ліпідний профіль (скринінг): тригліцериди, холестерин загальний, ліпопротеїди низької та високої щільності. І надати рекомендації для зниження інсулінорезистентності:

• Знизити інсулінорезистентність можна за рахунок зменшення кількості жирової тканини тіла, що призведе до збільшення чутливості клітин організму до інсуліну.
• Регулярні фізичні навантаження (3 рази на тиждень по 45 хв).
• Переглянути харчування і в жодному разі не сидіти на голодних дієтах! Після різкого обмеження калорій спричините ще більший викид інсуліну, гіпоглікемію.
• Виключити з раціону цукор та продукти, які містять біле борошно.
• Продукти з низьким глікемічним індексом повинні стати основою раціону. ( консультація дієтолога або нутриціолога)
• Рекомендовано замінити солодкі фрукти на ягоди.
• Лягати спати до 23:00 (спати не менше  7-8 годин на добу).
• Уникати стресів, відмовитись від куріння.

Сімейний лікар поліклініки №2 Ротонос А.А.