Бадьорості душі і міцних рук!

7 лютого – День масажиста в Україні. Мета цього свята – відзначити і вшанувати тисячі людей – масажистів, які присвячують своє життя нелегкій та корисній праці, допомагають дбати про своє здоров’я тим, хто цього потребує. Також свято покликане об’єднувати фахівців різних напрямів в масажному мистецтві. Серед таких спеціалістів і Панкратьєва Олена – сестра медична з масажу відділення реабілітації поліклініки № 2 КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім.Є.Є.Карабелеша».

Юною дівчиною вона закінчила фельдшерський факультет Бериславського медичного училиша і повернулася додому в рідне місто Херсон. Чому медицина?

• Мабуть, так зірки зійшлися,- розповідає Олена Володимирівна.- Як згадувала моя мама, у дитинстві я уявляла себе вчителем, а життєва доріжка повернула в іншу сторону.

Хоча і недалеко звернула, оскільки обидві професії  покликані служити людям. І так вже 20 років в медицині. Сама вчителем не стала, а завдяки своєму вчителеві в училищі з фізіотерапії згодом, вже маючи досвід поліклінічної роботи, продовжила працювати в реабілітаційному відділенні поліклініки № 2. Спочатку фізіотерапевтом, а потім масажистом – і по сьогодні.

Олену Панкратьєву характеризують не тільки як старанного спеціаліста, а ще й талановитого. Самі розумієте, техніки пальців рук у її справі недостатньо. Важливим моментом в такій роботі є і самовідданість. От візьмемо для прикладу хоча б такий факт: раніше у відділенні працювало четверо масажистів, а з вересня 2022 року вона залишилася одна. А потреба у такому варіанті реабілітації досить потужна. І люди чекають.

Під час окупації і зараз залишається вдома і працює.

Адже її діяльність така важлива для херсонців. Олена Володимирівна добре розуміє, що реабілітаційний масаж — це ефективний метод, при якому відновлюється організм після інсульту, при ушкодженні опорно-рухового апарату, після переломів та інших ушкоджень. Також масаж позитивно впливає не лише на роботу м’язів  та покращення кровообігу, а і на психоемоційний стан.

А це надважливо зараз для людей.

Коли запитала у героїні про її захоплення і хоббі, то почула до часу реальну відповідь: коли у 90-х і 2000-х роках були проблеми з речами, а хотілося чогось цікавого, то займалася в’язанням. А хоббі – виховувала разом з чоловіком трьох дітей: двох синів і доньку. Зрозуміло, що тут інтересів хоч відбавляй. Та діти вже виросли й обрали собі спеціальності – такі молодці! Багатодітна сім’я – це в наш час прирівнюється до дивного благословення, у першу чергу, для жінки.

А при цьому необхідно триматися на висоті на роботі. Щоправда, Олені Володимирівні поталанило з колективом. У реабілітаційному відділенні все взаємопов’язано: фізіопроцедури, масаж, лікувальна гімнастика тощо. Тільки у загальному комплексі відбувається природнє диво – стан здоров’я людини поліпшується.

По життю Олена Панкратьєва намагається йти з почуттям оптимізму. Оскільки неможливо випромінювати позитив, маючи в душі темні куточки. Бо працюєш з пацієнтом під час масажу заодно: він довіряє тобі, а ти даруєш частинку свого внутрішнього стану. Будь-який курс масажу – індивідуальний. І з кожним проведеним сеансом масажист вчиться. Після кожної зустрічі з пацієнтом він проводить аналіз і планує як працювати наступного разу з урахуванням самопочуття пацієнта. Будь-який вплив на організм проходить через свідомість пацієнта. А масажист має лікувати як руками, так і словом. Тому і відчувається в кінці робочого дня виснаження.

• У мене звичайне життя, без яскравих спалахів, типу де був у світі, що бачив.- Така моя доля.

А я собі думаю, що Олена проживає гарне і цікаве життя. Така робота з гідним ремеслом у руках, діти…А ще я хотіла зазирнути у її потаємний чарівний куточок, за принципом: усі ми родом із дитинства. І виявилося…

Сімейні фільми завжди мали особливе місце в кінопросторі, і вони можуть створити незабутні миті для всієї родини. Так і сімейне фентезі «Три горішки для Попелюшки». Воно подобається Олені Панкратьєвій, бо це про те, що було, що є, і що може бути. Тож віримо у райдужне завтра.

Спасибі!

Галина Лисенко