Акубаротравма: симптоми, перша допомога, наслідки

Війна — жахливе та дуже гучне явище. Наша слухова система не розрахована на настільки нестерпні звуки, якими є звуки вибухів та артобстрілів.

Ані вуха, ані наш мозок до цього не пристосовані. Тому, опиняючись у центрі надгучних звуків війни, вони можуть серйозно постраждати. Цей стан у медицині зветься акубаротравмою.

Баротравма – це травма переважно середнього вуха, спричинена значними змінами (перепадами атмосферного тиску (авіапасажири, драйвери, професійні травми). При атмосферному тиску, що вищий за 20-35 кПа (2-3 метри водяного стовпа) відбувається розрив барабанних перетинок. При більш високих значеннях тиску можлива лікворея  внаслідок розриву мембран вікон внутрішнього вуха, починаючи з тиску величиною 350 кПа зростає ймовірність летального випадку.

Акустична травма – це травма, переважно, внутрішнього вуха, спричинена впливом звуку з високим рівнем децибел. Критичний поріг – 120-130 дБ (концерт рок-музики 100-130 дБ). Больовий поріг – 120 -130 дБ (вибух артилерійського снаряду – 120 дБ, при пострілі на відстані 1 м – 140 дБ. При силі звуку понад 165 дБ відбувається розрив барабанної перетинки (реактивний двигун літака на «форсажі» або при переході на надзвукову швидкість на відстані 30 м – 150 дБ).

Акубаротравма – це специфічне ураження структур периферичного та центрального відділів слухового аналізатор внаслідок дії звуків високої інтенсивності, які супроводжуються ударною хвилею.

Акубаротравма не має аналогій у клініці захворювань та пошкоджень слухового аналізатора в мирний час. Акубаротравми бувають тільки під час війн чи інших збройних конфліктів.

Хто знаходиться в групі ризику акубаротравми?

• Перш за все – військові;
• Люди, які опинилися дуже близько до епіцентру вибухів чи обстрілів;
• Мешканці районів, які піддавалися впливу неодноразових звуків високої інтенсивності;
• Робітники, які працюють із гучним промисловим обладнанням без використання захисних засобів;
• Працівники аеродромів, залізниць, будмайданчиків;
• музиканти, радіоведучі та особи, які часто відвідують концерти й інші гучні заходи.

Серед  військовослужбовців, які виконують бойові завдання в зоні бойових дій акубаротравма складає від 6.6% до 7,1% випадків в загальній структурі бойових санітарних втрат, що часто поєднується з порушеннями психіки та поведінки (32%), неврологічними ускладненнями (16,5%), вогнепальними пораненнями та/або іншими пошкодженнями (23,1%).

Акубаротравма має типовий симптомокомплекс:

1. Гострий біль та закладення в вухах
2. Відчуття оглушення та зниження слуху
3. Суб’єктивний шум в вухах
4. Головний біль
5. Нудота, запаморочення, порушення рівноваги.

У гострому періоді акубаротравми у 70-85% випадків спостерігається вестибулярна дисфункція, основним патогномонічним симптомом якої є асиметричний ністагм. Це є критерієм можливості чи неможливості транспортування таких хворих та потерпілих (навіть легке вестибулярне подразнення викликатиме інтенсивні вестибуло-вегетативні реакції).

Акубаротравма може бути з ураженням структур середнього вуха (розрив барабанної перетинки, ушкодження слухових кісточок, травматичний гідропс лабіринту т а інші).

Варіанти акубаротравми:

1. Без порушення барабанної перетинки але треба бути уважним при отоскопії : можливий гематотімпанум в таких випадках треба провірити симптоми перелому основи черепа – симптом Баттла (болючість і посиніння в області соскоподібних відростків).
2. З порушенням цілісності барабанної перетинки – частий симптом травматичного розриву барабанної перетинки свіжа кров з зовнішнього слухового проходу.
3. З порушенням барабанної перетинки та виділенням ліквору із зовнішнього слухового проходу: прозора рідина без запаху. Лікворея свідчить про перелом скроневої кістки або травми лабіринту, перелом основи черепа.

Застереження:

1. При веденні в зовнішні слуховий прохід якщо у вусі є кров або ліквор) стерильної турунди слід використовувати тільки стерильні інструменти для зменшення ризику інфікування.
2. Заборонено проводити пневматичну отоскопію.
3. Заборонено промивати вухо.

Для очищення зовнішнього слухового проходу можна використовувати електровідсмоктувач при низькому тиску на апараті.

Невідкладна допомога таким пацієнтам це введення в зовнішній слуховий прохід  сухої стерильної турунди  з подальшою невідкладною консультацією отоларинголога.

Матеріал підготували: лікар отоларинголог Гаврилюк Ю.В., кандидат медичних наук, Керецман О. М., заслужений лікар України.