ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНІ ІНФЕКЦІЇ

Особливо небезпечні інфекції (ОНІ) — група гострих заразних захворювань людини, які можуть раптово виникнути, швидко поширитись і масово охопити населення; характеризуються тяжким перебігом і високою летальністю. До групи ОНІ включають: 1) чуму, холеру, віспу, жовту лихоманку (це так звані конвенційні хвороби, що підлягають під дію Міжнародних санітарних правил, колишня назва – карантинні інфекції); 2) висипний і поворотний тифи, грип, поліомієліт, малярію (хвороби, що підлягають міжнародному нагляду); 3) СНІД, сибірську виразку, сап, меліоїдоз, туляремію, бруцельоз, рикетсіоз, орнітоз, арбовірусні інфекції, ботулізм, гістоплазмоз, бластомікози (хвороби, що підлягають регіональному чи національному нагляду).

В перелік особливо небезпечних інфекцій входять ті захворювання, які відрізняються особливою епідемічної небезпекою, тобто здатні масово поширюватися серед населення. Також вони характеризуються тяжким перебігом, високим ризиком летальності і можуть становити основу біологічної зброї масового ураження.

У світовій медицині немає єдиних стандартів щодо того, які інфекції слід зараховувати до особливо небезпечних. Переліки таких інфекцій різні в різних регіонах, можуть доповнюватися новими захворюваннями і, навпаки, виключати деякі інфекції.

Згідно Наказу МОЗ України від 19.07.95 №113 «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» до Переліку Особливо небезпечних інфекційних хвороб належить 38 інфекцій, в даний час найбільш розповсюдженими є :

• сибірська виразка;
• холера ;
• чума;
• туляремія;
• жовта лихоманка (а також подібні з нею лихоманки Ебола і Марбург).

Сибірська виразка. Зоонозна інфекція, тобто передається людині від тварин. Збудником хвороби є спороутворююча бацила, яка зберігається в ґрунті десятиліттями. Джерело інфекції – хворі домашні тварини (велика і дрібна рогата худоба, свині та ін.). Зараження може відбутися одним з наступних шляхів: контактний, повітряно-пиловий, аліментарний, трансмісивний.

У хвороби короткий інкубаційний період – до 3 днів. Залежно від клінічної картини сибірської виразки розрізняють 3 виду:

• шкірна;
• шлунково-кишкова;
• легенева.

Холера. Гостре бактеріальне захворювання, що відноситься до групи кишкових інфекцій. Збудник цієї інфекції – холерний вібріон, добре зберігається при низьких температурах і у водному середовищі. Джерелами інфекції є хвора людина (в тому числі на стадії одужання) і вібріононосій. Зараження відбувається фекально-оральним шляхом.

Інкубаційний період хвороби – до 5 днів. Особливо небезпечна холера, що протікає в стертою або атиповою формах.

Чума. Гостра інфекційна хвороба, що характеризується вкрай високою здатністю заражати і дуже високою йязицірністю летального результату. Збудником є чумна паличка, яка передається хворими людьми, гризунами і комахами (блохи та ін.). Чумна паличка дуже стійка, витримує низькі температури. Шляхи передачі різні: трансмісивний та повітряно-крапельний.

Розрізняють кілька форм чуми, найбільш поширені з яких – легенева і бубонна. Інкубаційний період може становити до 6 днів.

Туляремія. Природно-вогнищева інфекція, яка відноситься до особливо небезпечних, порівняно недавно стала відомою людству. Збудником є анаеробна туляремійна паличка. Резервуари інфекції – гризуни, деякі ссавці (зайці, вівці та ін.), птиці. При цьому хворі люди не є заразними. Виділяють такі шляхи зараження: трансмісивний, респіраторний, контактний, аліментарний. Інкубаційний період в середньому становить 3-7 днів. Розрізняють кілька форм туляремії: кишкова, бубонна, генералізована, виразково-бубонна та ін.

Жовта лихоманка. Особливо небезпечна вірусна інфекція, схожа з малярією. Збудником є арбовирус, що передається через укуси комарів. Лихоманки Ебола і Марбург викликаються филовірусами, носіями яких є африканські зелені мавпи і певні види кажанів. Зараження відбувається наступними шляхами: повітряно-крапельний та контактний.

Профілактика особливо небезпечних інфекцій. Найважливішою в системі протиепідемічної профілактики особливо небезпечних інфекцій є особиста профілактика, яка передбачає:

• вживання гарантовано безпечної води і напоїв;
• ретельне миття фруктів і овочів;
• прийом тільки ретельно термічно обробленої їжі;
• купання в спеціально відведених місцях;
• дотримання правил особистої гігієни та ін.

В останні роки до характеристики ОНІ підтягуються інші інфекційні хвороби – це пташиний грип A (H5N1) та грип A (H7N9). Щорічно у предепідемічний період у місті та районі проводиться профілактичні щеплення.

Хвороба, спричинена вірусом Зіка, гарячка Ласа, гарячка Денге, гарячка Чикунгунья, Близькосхідний респіраторний синдром ( БСРС МЕRS) та ін.

Для цих хвороб у нашому регіоні відсутні умови розвитку та передачі інфекції. Для туристичних фірм міста та району постійно надаються інформаційні довідки для ознайомлення наших туристів, які подорожують у ендемічні з цих інфекцій куточки світу. У інформаційних довідках викладаються заходи щодо профілактики зараження особливо небезпечними інфекціями.

Підготувала акушерка оглядового кабінету поліклініки №1 Смірнова О.О.