Хронічний вірусний гепатит С: сучасні терапевтичні схеми

Хронічний вірусний гепатит С (ХВГС) — інфекційне захворювання, спричинене РНК-вмісним вірусом гепатиту С (ВГС). Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на сьогодні у світі 71 млн людей живуть із ХВГС. Щороку реєструють близько 1,75 млн нових інфекцій, спричинених ВГС. Після контакту з ВГС у 55–85% людей розвивається ХВГС. За відсутності специфічного лікування хронічне запалення печінки призводить до прогресування фіброзу, розвитку цирозу печінки (ЦП) та гепатоцелюлярної карциноми. Зауважимо, що нині існують високоефективні схеми противірусного лікування пацієнтів із ХВГС.

У цій публікації висвітлені сучасні принципи лікування пацієнтів із ХВГС, які базуються на рекомендаціях Американського товариства фахівців з інфекційних хвороб (Infectious Diseases Society of America — IDSA) та Американської асоціації з вивчення захворювань печінки (American Associations for the Study of Liver Diseases — AASLD).

Оскільки ВГС не інтегрується у людський геном, сучасні терапевтичні схеми противірусного лікування дозволяють досягти повної ерадикації вірусу. Лікування пацієнтів із ХВГС має такі цілі:

1. Досягнення стійкої вірусологічної відповіді (СВВ) — відсутність РНК ВГС при визначенні методом полімеразної ланцюгової реакції через 12 тиж після завершення противірусної терапії.
2. Запобігання ускладненням: прогресуванню ЦП, розвитку гепатоцелюлярної карциноми та декомпенсованого захворювання, що потребує трансплантації печінки.

Ефективність сучасних противірусних препаратів, які застосовують для лікування пацієнтів із ХВГС, перевищує 95%.

Оскільки всі пацієнти з ХВГС не можуть бути негайно забезпечені противірусними препаратами у зв’язку з їх високою вартістю, пріоритет у лікуванні, згідно з попередніми рекомендаціями IDSA/AASLD, мали хворі з вираженим фіброзом печінки, компенсованим ЦП, тяжкими позапечінковими ускладненнями та реципієнти печінкового трансплантата. Лікування також спрямоване на зниження ризику передачі ВГС, тому повинне пріоритетно призначатися чоловікам, які мають сексуальні стосунки з чоловіками, людям, які вживають ін’єкційні наркотики, особам, які знаходяться у місцях позбавлення волі, та хворим, які перебувають на гемодіалізі.

У подальшому в рекомендаціях IDSA/AASLD виключена пріоритетність у наданні лікування хворим на ХВГС та наголошено, що всі хворі на ХВГС потребують противірусного лікування (за винятком випадків, коли тривалість життя не може бути подовжена за допомогою противірусного лікування, трансплантації печінки чи іншої етіотропної терапії). У свою чергу, ВООЗ рекомендує лікування всім особам із ХВГС віком >12 років, за винятком вагітних.

Препарати прямої противірусної дії (Direct-acting antiviral agents — DAAs) впливають на конкретні мішені реплікації ВГС: NS3/4, NS5A та NS5B. Подібно антиретровірусній терапії застосування комбінацій цих препаратів, затверджене Управлінням санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (Food and Drug Administration), спрямоване на пригнічення реплікації ВГС та сприяє СВВ у 90–95% випадків, на відміну від подвійної терапії пегільованим інтерфероном/рибавірином, яка сприяє СВВ у 50–70% випадків.

ВООЗ рекомендує застосування пангенотипних DAAs для лікування хворих із ХВГС віком ≥18 років. Схеми з застосуванням пангенотипних DAAs включають:

глекапревір/пібрентасвір (для хворих без ЦП тривалість лікування становить 8 тиж, з компенсованим ЦП — 12 тиж);

софосбувір/даклатасвір (для хворих без ЦП тривалість лікування становить 12 тиж, з компенсованим ЦП — 24 тиж);

софосбувір/велпатасвір (для хворих без ЦП та з компенсованим ЦП тривалість лікування становить 12 тиж).

ВООЗ рекомендує застосування DAAs для лікування дітей віком 12–17 років та масою тіла ≥35 кг за такими схемами:

генотип 1, 4, 5, 6: софосбувір/ледіпасвір протягом 12 тиж;

генотип 2: софосбувір/рибавірин протягом 12 тиж;

генотип 3: софосбувір/рибавірин протягом 24 тиж.

Дітям із ХВГС віком <12 років ВООЗ рекомендує відтермінувати лікування до досягнення віку 12 років та припинити застосування схем на основі інтерферону, якщо їх використовували.

На сьогодні застосування противірусних схем на основі DAAs є лікуванням вибору для хворих на ХВГС та характеризується високою терапевтичною ефективністю. Водночас противірусні схеми лікування пацієнтів із ХВГС дуже високовартісні, рекомендації щодо діагностики та лікування регулярно оновлюються. В нашому місті є можливість отримувати сучасні препарати згідно з останніми схемами безкоштовно. Для консультації, дообстеження, верифікації діагнозу можна звернутись до гастроентерологічного відділення КНП «ХМКЛ ім.Є.Є.Карабелеша».

Афанасьєва Галина, завідувач гастроентерологічного відділення