Дифтерія: щепитися чи ні?

Що таке дифтерія та її небезпека для суспільства?

Це інфекційне захворювання, викликане дифтерійною бактерією, що передається повітряно-крапельним шляхом. Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин, що руйнує тканини дихальної системи. Токсин також може потрапити в кров і вразити серце, нирки і нервову систему.

Під час епідемії дифтерії в Україні у 90-х роках захворіло майже 20 тисяч людей, 696 з них померли. Аби зупинити епідемію, українців терміново вакцинували від цього захворювання.

Яка різниця між індійськими та європейськими вакцинами проти дифтерії?

В індійській трикомпонентній вакцині АКДП (кашлюк, дифтерія, правець) є різниця у кашлюковому компоненті. Кашлюковий компонент в індійській є цільноклітинний, а в інших( європейських) – кашлюкового компоненту є значно менше, але така вакцина не дає настільки міцного імунітету проти кашлюка, як цільноклітинна. У тих країнах, де рівень вакцинації низький і шанси захворіти на кашлюк дуже високі (Україна належить до таких), ВООЗ рекомендує щепити дітей саме цільноклітинною вакциною, бо вона дає міцніший імунітет.

Чи бувають ускладнення від індійських чи європейських вакцин?

Деякі батьки після вакцинації дітей говорять, що діти скаржаться, що у них тягне ногу чи вона болить, може навіть піднятися температура. Особливо нарікають на індійські вакцини.

Це не ускладнення, це реакція організму на вакцину. Місце, де вводили вакцину, може почервоніти, припухнути, іноді справді діти скаржаться, що болить нога, температура може підстрибнути до 39°C, але за 2-4 дні все безслідно проходить і дитина має надійний захист від хвороб.

Така реакція організму є здебільшого на вакцину АКДП, до склада якого входять кашлюкові антигени, саме вони дають таку реакцію. Але абсолютна більшість дітей переносять цю вакцину цілком спокійно. Інші індійські вакцини, де не має кашлюкового компоненту, такої реакції не дають.

Завод в Індії, де виробляють АКДП, побудували європейці і вимоги до виробництва вакцин – європейські. Цей завод сертифікований GMP, а це означає, що його продукція має найвищий рівень надійності. Виробництво вакцин постійно контролює ВООЗ, інші всесвітні організації.

Якими вакцинами і коли щепити дітей віком до 6 років?

Згідно з календарем щеплень, аби захистити дитину від дифтерії, її треба вакцинувати у 2, 4 і 6 місяців, а потім – у півтора року. У 6 років дитині вводять двокомпонентну вакцину проти дифтерії і правця (без кашлюка). А далі кожні 10 років треба проводити ревакцинацію, аби підтримувати імунітет проти дифтерії.

Як захистити дітей, які не мають жодних щеплень?

Для дітей, які вакцинуються з порушенням календаря щеплень, лікар розробляє індивідуальну схему вакцинації. Тож тим, хто з різних причин не вакцинував дітей вчасно, треба звернутися до свого педіатра чи сімейного лікаря і він складе індивідуальну схему вакцинації для конкретної дитини.

Як від дифтерії вакцинуватися дорослим?

Дорослі, яких щепили в дитинстві згідно з календарем щеплень, тепер повинні кожні 10 років робити ревакцинацію, аби підтримувати імунітет проти дифтерії. Для цього вони можуть скористатися  безкоштовною вакциною  АДП-М, звернувшись до свого сімейного лікаря, з яким підписана декларація.

Ті, хто має щеплення від дифтерії, але пропустив ревакцинацію через 10 років, повинні зробити два щеплення від дифтерії. Друге – через місяць після першого щеплення, а далі ревакцинація через 10 років. Ті, хто не має жодного щеплення від дифтерії, повинні спершу зробити два щеплення (з різницею у місяць), а тоді – третє, через 6 місяців. Надалі ревакцинація проводиться через 10 років.

Бажаю всім пацієнтам міцного імунітету!

Сімейний лікар поліклініки №3                                             Шевченко А.О.