Відбулась загальнолікарняна конференція на тему: «Захворювання сполучної тканини. Складні випадки в практиці».

19.04.2017 р. о 08:00 в конференц-залі КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є. Карабелеша» відбулась загальнолікарняна конференція на тему:

«Захворювання сполучної тканини. Складні випадки в практиці».

Доповідали: Афанасьєва Галина Ігорівна, завідуюча гастротерапевтичним відділенням,

Ушакова-Соколова Людмила Володимирівна, лікар-гастроентеролог.

Лікарі розповіли, що за статистичними даними, в останнє десятиріччя в Україні на 1 тис. осіб припадає понад 1,5 тис. захворювань. За результатами аналізу стану здоров’я населення України відзначається стала негативна тенденція зростання захворюваності та поширеності хвороб,  зменшення абсолютної кількості населення за рахунок підвищення смертності.  Крім того, прогнозується подальше зростання негативних змін цих показників, що стає загрозливим для національної безпеки. В структурі захворюваності, не останнє місце займають хвороби кістково-м’язової системи та сполучної тканини.

Дифузні захворювання сполучної тканини (застарілий синонім: колагенози, колагенові хвороби) – група захворювань, що характеризуються системним імунозапальним ушкодженням сполучної тканини та її похідних. Дане поняття є груповим, але не нозологічним, у зв’язку з чим цим терміном не слід називати окремі нозологічні форми. Дифузні захворювання сполучної тканини об’єднують в себе достатню кількість хвороб. Та зупинимось на найбільш поширеніших із них. Це системний червоний вовчак, системна склеродермія, дерматоміозит (поліміозит), хвороба Шегрена, антифосфоліпідний синдром.

Причинний фактор до кінця невизначено. Передбачається, що хвороби визиваються вірусами: системний червоний вовчак-ретровірусами, дерматоміозит-вірусами Коксаки В, хвороба Шегрена-цитомегаловірусами.

Особливістю патогенезу усіх дифузних хвороб сполучної тканини є розвиток органонеспецифічного аутоімунитету, який проявляється гіперпродукцією аутоантитіл по відношенню до компонентів ядра і цитоплазми клітин (антитіла до ДНК, РНК та інш.), імуноглобулінам (ревматоїдні фактори), компонентам згортання системи крові (вовчаночний антикоагулянт) та інші.

Лікування: ранній початок лікування асоціюється з більш сприятливим прогнозом.