ПРОФІЛАКТИКА ПЕДІКУЛЬОЗУ

Written by admin on . Posted in Статті

Педикульоз (від лат. pediculus «воша»), або вошивість — паразитарне захворювання шкіри та волоссся. На людині може паразитувати головна воша (Pediculus Humanus Capitis), платяна воша (Pediculus Humanus Corporis) та лобкова воша (Phtyrus Pubis). Відповідно до цього розрізняють педикульоз головний, платяний та лобковий. Може також виникати змішаний педикульоз,(напр. одночасно головний та платяний). Хворіють ним всі прошарки населення та вікові групи.

Звідки беруться  воші?

У  людей часто виникає запитання, звідки беруться воші, якщо ретельно дотримуватися гігієни тіла?

Самі по собі воші не заводяться, ними заражаються. Ось можливі способи зараження педикульозом:

  • при відвідуванні громадських місць: лазні, сауни, басейни, примірочна магазину;
  • під час поїздки у транспорті з великим скупченням людей;
  • при відвідуванні недобросовісних перукарень;
  • у спортивному залі, особливо якщо заняття проводяться на килимах;
  • у дитячому садку, школі, лікарні;
  • при безпосередньому контакті з хворою людиною;
  • за наявності в господарстві та в оселі пірнатих і тварин із шерстю;
  • у літніх таборах.

Головними вошами можна заразитися через головний убір, гребінець, постільну чи натільну білизну. Найчастіша локалізація – скроні, потилична та інші ділянки голови.
Волосся може злипатися, утворюється неприємний запах. Виникає сверблячка, розчухи, вторинна інфекція.

Одежна вошивість спричиняється платяними вошами. Вони знаходяться в складках і швах одягу й тому перебираються на тіло частіше на плечах, верхній частині спини, підкрильцьових ямках, пахових складках. На тілі проявляється сверблячою висипкою, вторинною піодермією, лущенням. В місцях ураження тривалий час залишаються гіперпігментовані плями. Цей вид педикульозу зустрічається під час масових міграцій населення, воєнних дій.

Платяні та головні воші – основні переносники збудника сипного тифу. Людина заражається ним при потраплянні виділень зараженої воші в кров в місцях розчісування після укусу комахи або при її роздавлюванні на місці укусу.

Лобкова вошивість належить до інфекцій, що передаються статевим шляхом. Сексуальна активність досить висока, особливо у молоді. Тому цією формою педикульозу найчастіше хворіє саме вона. Воші паразитують на волоссі лобкової ділянки, нижньої частини живота, стегон, під пахвами, на грудях і навіть бороді. У дітей вони можуть знаходитись у бровах, на потилиці. На місці укусів з’являються сірі або голубі плями діаметром до 1 см. Сверблячка помірна.
Розпізнати педикульоз можна за скаргами, а також знайшовши живу вошу, хоча помітити її дуже складно: розміри воші не перевищують 2 мм. Крім того, вона дуже рухлива.

Легше знайти яйця вошей – гниди. На відміну від лупи, що легко злітає з волосся, гниди тримаються міцно: вони прикріпляються до коренів волосся за допомогою клейкого секрету, який виділяє самка воші.

Вошивість – хвороба соціальна, відображає стан суспільства загалом і безпосередньо пов’язана з дотриманням правил особистої та громадської гігієни: вчасно митися-вмиватися, міняти білизну, стежити за порядком у лазнях і перукарнях тощо.

 Зараження дітей вошами: всі особливості процесу

Зараження дітей вошами нічим не відрізняється від цього ж процесу в дорослих за винятком того, що діти:

– менш схильні дотримуватися правил гігієни. Вони легко одягають чужий одяг, залюбки користуються чужими рушниками, гребінцями, шпильками і гумками для волосся;
– мають менше психологічних бар’єрів для тісного спілкування. Ігри та тілесні контакти між ними – абсолютна норма;

– загалом більш товариські;

– не уникають спілкування з асоціальними однолітками, а іноді навіть прагнуть до спілкування з ними.

Спільне використання дітьми гребінців, шпильок і гумок для волосся часто призводить до зараження вошами.Тож діти можуть підчепити вошей із більшою ймовірністю і в більшій кількості ситуацій, ніж дорослі. Загалом за статистикою діти заражаються вошами в 5,4 разу частіше за дорослих людей. З цієї причини при появі вошей у когось із дорослих у сім’ї слід насамперед перевірити дітей – можливо, саме хтось із них заражений, але ще не знає про це.

Важливо розуміти, що діти зазвичай дуже комплексують зізнаватися, що хворі на вошивість – це накличе на них глузування у школі. Тому завжди треба  бути уважним до поведінки дітей і при ознаках захворювання терміново вживати заходів.

Педикульоз вимагає негайного лікування.

Вибір ефективних протипедикульозних засобів високий, а ціна конкретного препарату визначається країною-виробником і естетичними вимогами покупця. Є препарати з запахом, неприємним не тільки для вошей, але й для людини, але за бажання нескладно купити імпортний препарат, який  нічим не відрізняється від звичайного шампуню.

При лікуванні хімічними препаратами важливо строго дотримуватися інструкції. Препарат необхідно наносити два рази, витримавши тижневу перерву, оскільки при первинному нанесенні гинуть тільки личинки і дорослі комахи, а от гниди не завжди знищуються хімічними засобами. Повторне застосування ліків дозволяє знищити личинки, які вилупилися.

Препарати не захищають від повторного зараження, тому після лікування слід виконувати профілактичні заходи, що попереджають педикульоз.

Вичісування гнид обов’язкове!

Як попередити появу педикульозу?

Щоб застерегти себе від цього неприємного захворювання, потрібно дотримуватися особистої гігієни, оскільки воші хоч і переносять чистоту, але не люблять її. Частіше міняйте білизну. Грунтовно пропрасовуйте одяг з великими складками, в яких паразити можуть відкладати яйця, не передавайте другого особам предмети особистої гігієни (наприклад, користуйтеся тільки своїми навушниками, своєї гребінцем і т.д.). Після того, як носій педикульозу буде вилікуваний, обов’язково прокип’ятіть його особисті речі і добре виперіть. Коли одяг висохне, ретельно пропрасуйте її. Протягом перших двох тижнів небажано користуватися даними речами (якщо після обробки в одязі залишаться воші або гниди, цього часу буде достатньо для того, щоб загинули і дорослі, і молоді паразити). З метою профілактики слід уникати близьких контактів з людьми, яких ви не знаєте. Щоб звести до мінімуму вірогідність появи лобкових вошей, потрібно виключити випадкові статеві зв’язки (це правило відноситься і до профілактики багатьох інших, більш серйозних захворювань). Пам’ятайте, що у разі виявлення педикульозу не потрібно розраховувати на те, що паразити з часом зникнуть самі. Цього ніколи не станеться, вони тільки розплодяться і вивести їх буде ще складніше. Як тільки помітите перші симптоми, купуйте одне з сучасних засобів і позбавляйтеся від паразитів.

 

Будьте здорові!

Амєтова Олена Анатоліївна

Сімейний лікар загальної практики – сімейна медицина

Терапевтичного відділення ПМСД №3,поліклініки № 2

КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша»,

лікар першої категорії

 

Філатова Олеся Григорівна

Завідуюча терапевтичним відділенням ПМСД № 3,поліклініки № 2

КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є.Є.Карабелеша»,

лікар вищої категорії

Trackback from your site.

Leave a comment

61