Гіперурикемія. Подагра. Особливості впливу продуків харчування на розвиток гіперурикемії та подагри

Подагра – хронічне системне захворювання, яке виникає в результаті порушення пуринового метаболізму, що призводить до підвищення рівня сечової кислоти в крові (гіперурикемія) і відкладання натрієвої солі сечової кислоти (урати) у тканинах опорно-рухового апарату та внутрішніх органах із розвитком вторинних реактивних запальних змін.

Гіперурикемія – це підвищення рівня сечової кислоти вище 360 мкмоль/л у жінок та 420 мкмоль/л у чоловіків

Проблема подагри та гіперурикемії набула особливого значення за останні роки, що обумовле- но збільшенням частоти даної патології у світовій популяції.

Частіше на подагру хворіють чоловіки. Співвідношення чоловіків і жінок, яких уражує ця патологія, становить 7:1. У чоловіків найбільш високий рівень захворюваності відмічають у віці 40-50 років, у жінок – в 60 і більше років.

У розвитку захворювання виділяють три основні послідовні фази:

1. Гіперурикемія і накопичення уратів.
2. Відкладання уратів у тканинах.
3. Гостре подагричне запалення.

Гіперурикемія може бути зумовлена одним з наступних механізмів:

а) підвищеним синтезом сечової кислоти в організмі при нормальному виділенні нирками (метаболічний тип гіперурикемії);

б) порушенням екскреції сечової кислоти нирками при нормальному синтезі (нирковий тип гіперурикемії);

в) комбінацією обох механізмів (змішаний тип гіперурикемії).

Порушення обміну сечової кислоти може бути первинним і вторинним. Причиною первинної гіперурикемії є генетичний дефект, вроджені дефекти ферментів, що беруть участь у метаболізмі уратів.

За останні роки встановлено, що збільшення частоти подагри та гіперурикемії у світовій популяції обумовлене збільшенням частоти ожиріння, метаболічного синдрому, частим використанням діуретиків та аспірину, збільшенням кількості пацієнтів із захворюваннями нирок. У зв’язку з цим питання своєчасної діагностики та лікування подагри та гіперурикемії залишаються актуальними. Лікування гіперурикемії та подагри передбачає відновлення балансу між продукцією сечової кислоти та її виведенням. На сьогоднішній день ще немає одностайної думки експертів про необхідність лікування безсимптомної гіперурикемії.

У розвитку клініки подагри виділяють три періоди:

1) безсимптомний;

2) поява нападів подагричного артриту та чергування нападів із періодами між нападу;

3) наявні хронічний поліартрит, тонуси, ушкодження нирок та інших органів.