Біологічна роль води. Водний баланс і його види

Водно-сольовий баланс в організмі людини підтримується надходженням води та мінеральних речовин і виділенням їх із сечею, калом, потом. За добу з сечею виділяється 1,2—1,5 л води і 12—25 мг розчинених у ній мінеральних речовин. Біологічна роль мінеральних речовин в організмі різноманітна — вони беруть участь у пластичних процесах, в утворенні буферних систем, у водносольовому обміні, запобігають виникненню деяких ендемічних захворювань тощо.

Тіло людини приблизно на 60 % складається з води, у тому числі мозок — на 75 %, м’язи — на 75, кров — на 92 % . Вода є невід’ємним складником для нор­мального функціонування організму. Вона заповнює тканини й клітини, бере участь у біохімічних реакціях, забезпечує транспорт більшості поживних речо­вин, продуктів розпаду, а також виводить із організму надлишок теплоти. Вся вода в організмі оновлюється приблизно впродовж місяця, а внутрішньоклітин­на — за тиждень. Загальний уміст води в організмі та її розподіл за секторами й тканинами організму з віком змінюються. Чим молодша людина, тим більший в організмі відносний уміст води. У новонароджених він становить 80 % маси тіла, у дітей віком один рік — 66 %, у дорослої людини — 60 %. Водний баланс в організмі підтримується завдяки однаковим об’ємам втрати води та її надхо­дження в організм. Добова потреба у воді коливається в межах 21—43 мл/кг (у середньому 2400 мл) і задовольняється рідиною, що надходить під час пиття (-1200 мл), зїжею(~ 900 мл)іводою, що утворюється в організмі під час обмінних процесів (ендогенної води ~ 300 мл). Така сама кількість води виводиться з сечею (- 1400 мл), калом (- 100 мл), під час випаровування з поверхні шкіри та дихаль­них шляхів (- 900 мл). У новонароджених і немовлят обмін води нестійкий. Це пов’язано з незрілістю систем, які регулюють водно-сольовий баланс, особливо нирок. У зв’язку з цим формуються передумови для надмірних втрат води, а разом із нею — і мінеральних солей. Особливо небезпечними є перегрівання малюка в результаті закутування, неправильне надмірне харчування, захворю­вання, що супроводжуються високою температурою тіла, пронос, блювання тощо.

Потреба організму у воді залежить від характеру харчування. У разі харчу­вання переважно вуглеводною і жирною їжею та незначного надходження МаСІ потреба у воді менша. їжа, багата на білки, а також надмірне використання солі зумовлюють підвищену потребу у воді, яка необхідна для екскреції осмотично активних речовин (сечовини та мінеральних йонів). Недостатнє надходження в організм води чи її надлишкова втрата призводять до дегідратації, що супро­воджується згущенням крові, порушенням гемодинаміки. Надлишкове надхо­дження води в організм спричинює водну інтоксикацію. Унаслідок підвищеної чутливості нервових клітин і нервових центрів до зменшення осмолярності водна інтоксикація може супроводжуватися м’язовими судомами. Втрата води орга­нізмом дуже швидко позначається на самопочутті. При короткочасній (наприк­лад, при тренуванні) втраті води (понад 2—4 % маси тіла) значно знижується фізична працездатність, оскільки кров згущується і недостатньо постачає м’я­зи енергією. Тривала нестача води в організмі спричинює небезпечні порушен­ня обмінних процесів, а втрата води, що становить 20 % загальної маси тіла при­зводить до смерті.

Найважливіші електроліти — це йони Калію, Натрію та Хлору, які через механізм осмотичного тиску регулюють водний баланс в організмі; йони Каль­цію і Калію відіграють важливу роль у нейрорегуляції м’язів; йони Магнію і Фосфору беруть участь у найважливіших процесах енергетичного обміну. Якщо спрагу вгамовують тільки водою, концентрація йонів знижується. Ось чому для втамування спраги у разі значних втрат води слід вживати спеціальні напої з розчиненими в них електролітами.

Незважаючи на те, що вода постійно витрачається як на внутрішньоклітинному рівні, так і на позаклітинному рівні нашого організму, обсяг витрат рідини може змінюватися. Наприклад, якщо організм людини одночасно втрачає сіль та воду (таке може відбуватися з різних причин, наприклад при гастроентериті) – позаклітинна рідина витрачається в більшій мірі. Сіль – це одна із хімічних сполук, які грають важливу роль в процесі водного балансу організму, яким щодня керує наш мозок. Також мозку необхідна глюкоза для енергії і метаболічного перетворення її в воду.

Надлишок або нестача солі або цукру в організмі здатні порушити роботу механізму спраги. У такій ситуації втрата води для організму може бути дуже суттєвою і навіть небезпечною у випадку перегрівання організму, хвороби, вживанні в їжу продуктів та напоїв, що впливають на водний баланс людського організму.

Швидка допомога вашому організму!

Всякий раз, коли рівень рідини в організмі знижується (як всередині, так і поза клітинами), наш мозок негайно помічає це і починає діяти. Це виражається в стимулюванні і виділення гормонів та інших хімічних речовин, в активізації окремих ділянок центральної нервової системи, а також в максимально можливому скороченні споживання рідини організмом. Незважаючи на те, що дані заходи надають незаперечну допомогу організму, вони є критичними, і тому не можуть відновити водний баланс у вашому організмі.

Єдиний спосіб відновлення організму в подібній ситуації – це поповнення водних запасів. Ось чому спрага – ваш кращий помічник! Оскільки мозок завжди безпомилково інформує вас про необхідність випити води, спрага – один із серії скоординованих сигналів, які посилає ваше тіло для підтримки обсягу і складу водного балансу в організмі.

Як ви, ймовірно, могли помітити, спрагу неможливо залишити без уваги, так як вона часто супроводжується фізичними подразниками – такими як сухість у роті, слабкість, відчуття голоду, які нагадують вам про необхідність випити води.

Якщо ви нічого не знали про механізм спраги і не стежили раніше за механізмом спраги вашого організму, то тепер саме час заповнити прогалини у ваших знаннях. Пийте якомога більше води і на кілька днів утримайтеся від кофеїну, щоб «перезапустити» дію механізму в вашому організмі.

Подбайте про механізм спраги вашого організму, тому що цей механізм дбає про вас.

Степаненко П.П.

Лікар-анестезіолог відділення анестезіології та інтенсивної терапії

КЗ «Херсонська міська клінічна лікарня ім. Є. Є. Карабелеша»